Любов Шипович: Як в Україні почалась хвиля волонтерства у 2013 році, так і не закінчується. У мене запитують, чи я не розчарувалась, а я кажу, що я і не зачаровувалась. Розчарування було після помаранчевої революції. Так само я не була розчарована в грузинській команді, я поважаю їх за те, що вони змогли зробити в Грузії. Я не чекаю дива ні від попередньої влади, ні від цієї. Розумію, що це все важка робота людей і тривалий процес.
Гончарука я знаю із 2014 року, ще коли він був радником в Міністерстві екології, як чесну і порядну людину. Це було для мене вирішальним коли він покликав допомогти йому займатися питаннями в IT – секторі. Наразі це повністю волонтерство.
Нам потрібно вивчити досвід інших країн, провести дослідження на українському ринку, а потім думати, що спрацює, а що ні. Виробити власні механізми, базуючись на тих даних, які ми зможемо зібрати. Ми не можемо брати досвід успішних країн і подумати, що він спрацює в Україні. Ми не можемо взяти ізраїльське законодавство, перекласти та думати, що виникне Ізраїль.
Слухайте розмову в аудіофайлі