Ми не вживаємо радянського слова «заходи», коли йдеться про відзначення Незалежності

країна  дорогою ціною відстоює свій  європейський вибір, а тому  й відзначення найважливіших свят має бути цивілізаційно європейським, без нальоту радянського пафосу.Минулого року було багато нарікань, що техніка, що їхала святковим Хрещатиком, могла бути підмогою українським бійцям в оточеному Іловайську.

Напередодні, у День Державного Прапора,  мають відбутися заходи із вшанування пам’яті загиблих в зоні АТО. Духовий оркестр виконуватиме патріотичні марші, що базуються на повстанських піснях.

Знайшли альтернативу гучним масовим гулянням – на Майдані просто неба відбудеться концерт «I,CULTURE Orchestra»  під керуванням Кирила Карабиця, звучатиме світова класика і увертюра М.Лисенка до опери «Тарас Бульба». Флешмоб «Сушка» передбачає спонтанну виставку фотографій з патріотичною тематикою, які люди зможуть перевантажити зі своїх камер на стенди просто на Майдані Незалежності.

Галина Бабій: Чи варто зараз святкувати День Незалежності взагалі?

Сергій Проскурня: Мені здається, що формат цьогорічного відзначення, а не святкування Дня Незалежності та Дня Прапора — це заявити на весь світ засобами подій ( я не люблю слово «заходи»), що є Україна, яка осмислює себе крізь віки, що є незалежна держава. яка випромінює героїзм та стійкість, і нагадує Європі, що ми є тим рубіконом, який стримує нову агресію, неофашизм.

Дмитро Хоркін: Це робиться передусім для військових: для того, щоб їх вшанувати, подякувати та згадали загиблих героїв. Чому так багато негативу? Тому що у нас змінюється канон і те, чого в нас точно не було, — марш, на першому місці якого прославляється людина, боєць, захисник, якщо порівнювати із парадами, унаслідуваними з радянського періоду, коли на першому місці була велич держави та техніки.  Цьогоріч військової техніки на відзначенні не буде.

Може бути цікаво