«Громадське радіо»
Про затягування легалізації медиків в зоні АТО розповідає співзасновник та керівник Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова Геннадій Друзенко.
Тетяна Трощинська: З’явилось повідомлення, що лікарі ПДМШ покидають зону АТО. Що стоїть за цим повідомленням?
Геннадій Друзенко: За цим повідомленням стоїть певна некоректність ваших колег. Ми заявили, що виводимо медиків з місць тимчасової дислокації військових частин, але залишаємо в цивільних лікарнях на сході.
Василь Шандро: Тобто непорозумінь зі збройними силами, з міністерством оборони немає?
Геннадій Друзенко: Є, бо, насправді, ми вивели людей з тих місць, де вони найбільше потрібні, де найбільша нехватка медиків у так званій первинній ланці. Місця тимчасової дислокації військових частин — це місця з обмеженим доступом, їх розташування засекречене, туди просто так не потрапити.
Щоб туди потрапив журналіст, потрібна акредитація прес-центра. Те саме, приблизно, я вимагаю від військового керівництва — легалізуйте до кінця наших медиків. Юридично це виглядає так — видайте накази про залучення до проведення АТО.
Сьогодні ми говорили про медичну сестру, яка вже десять місяців пробула там. Якщо в неї на руках хтось помре, прийде військовий прокурор і виникнуть питання «а як ви тут опинились, а що ви тут робите».
При чому, всі за легалізацію — і генерал Муженко, і генерал Полторак, і Турчинов.
Тетяна Трощинська: А хто ж тоді проти легалізації?
Геннадій Друзенко: Той, хто має поставити підпис. Є тільки дві особи, які мають право залучати до АТО — керівник антитерористичного центру при СБУ, генерал СБУ Маліков, і безпосередній керівник АТО — на сьогодні це генерал-лейтенант ЗСУ Бесараб.
Василь Шандро: Законодавчо ми можемо отримати легалізацію лікарів ПДМШ?
Геннадій Друзенко: Так, у нас є частина 6-та статті 4-ої закону про боротьбу з тероризмом, яка каже, що керівництво АТО має право залучати громадян до проведення АТО за їх згодою. Але відповідь штабу АТО — ми цього ніколи не робили.
Начебто ухвалено політичне рішення на рівні вищого військового керівництва країни, де погодились з таким механізмом. Але тепер залишається, щоб це рішення втілилось в конкретні папери. Бо без паперів я туди людей знову не відправлю.
Василь Шандро: А які аргументи відмови керівництва АТО?
Геннадій Друзенко: Відмови немає, але і наказів нема. Це як ви чекаєте гостя на ефір — я вам постійно кажу, що їду, але в студії мене нема.
Ми знайшли людей, які готові взяти відпустку або не працюють. Є лікарі, для яких військові зараз у більшому пріоритеті, ніж цивільні. Але ми вимушені відмовити — я не можу підставляти людей. Досі не буде видано наказ, будемо чекати.
Василь Шандро: Які реальні аргументи такого затягування — легалізація медиків в зоні АТО може викликати якісь проблеми?
Геннадій Друзенко: В генштабі мені один офіцер відповів — армія і логіка речі несумісні.
Сподіваюсь, що завдяки розголосу в пресі і актуалізації цього питання, воно буде вирішене. Тут збігається потреба — не вистачає кожного другого лікаря, а у нас є можливість їх поставляти. Більше ніхто з медичних проектів не працює на лінії фронту.
Сьогодні ми поки що беремо паузу, але віримо, що вона скоро закінчиться.