Фото: Громадське радіо
Наразі суд оголосив перерву у засіданні до 8 липня.
Про цю справу та подібні кейси в інших країнах ми поговорили із експертом Міжнародного центру перспективних досліджень Миколою Капітоненком.
Андрій Куликов: Наскільки часто у зв’язку із переслідуваннями колишніх президентів в інших країнах виникають підозри, що це політична справа, а не справа кримінального провадження?
Микола Капітоненко: Я нарахував десь приблизно два десятки голів держав, які опинялися на лаві підсудних та отримували вирок. У більшості випадків, звичайно, були звинувачення у тому, що судовий процес був упереджений, що це не встановлення справедливості, а політична розправа. Адже переважно це відбувалося у країнах із дуже слабкими інституціями, браком демократії, низькою політичною культурою.
Є всім відомі випадки, наприклад, такі як кейс Слободана Мілошевича чи Саддама Хусейна, чи Августо Піночета. Є випадки менш відомі, і вони стосуються більше африканських країн.
Я б згрупував звинувачення, які висувалися і висуваються колишнім лідерам країн, у кілька категорій, з яких найбільш тяжка і найчастіша – воєнні злочини. Це президенти, які засуджені за дії під час громадянських воєн, за різноманітні геноциди та етнічні чистки. Їх доволі багато. Є хунта, тобто військові, які прийшли до влади, захопили і зловживали нею. Третя група – це корупція і зловживання владою. Є окремий випадок Януковича, який отримав судовий вирок за державну зраду.
На жаль, в Україні досі не побудована незалежна судова система, тому ми передбачувано опиняємося серед держав, в яких є політичні процеси проти колишніх лідерів. Це стосується не тільки Петра Порошенка чи Януковича, але свого часу був дуже суперечливий вирок для Юлії Тимошенко, для Юрія Луценка. Тобто ми — країна, яка відома цим і стоїмо в одному ряду із країнами третього світу — це дуже тривожно.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.