Ми ризикуємо, подовжуючи термін роботи ядерних блоків й зберігаючи відходи на поверхні, — еколог

З нами в студії Юрій Урбанський — виконавчий директор Національного Екологічного Центру України.

«Насправді, в нашій країні декілька сховищ. Це сховище радіоактивних відходів, які утворюються від зняття з експлуатації Чорнобильської атомної станції, перезахоронення тих радіоактивних відходів, які вже утворилися і накопичилися в Чорнобильські зоні, це і централізоване сховище відходів, які утворюються на атомних електростанціях та в результаті використання іонізуючих джерел радіації, не тільки енергетичних, а й медицині і в дослідницьких цілях. І всі ці сховища, як не дивно, будуються в Чорнобильській зоні», — розповідає Юрій Урбанський.

В світі існує негативний досвід вибухів та пожеж на таких сховищах. Чи є альтернативи? Еколог Юрій Урбанський коментує таким чином: «Все впирається у вартість і кошти. Наприклад, в Швеції радіоактивні відходи захоронюють в шахтах на глибині ледь не кілометр за спеціальною технологією. А в нас все на поверхні. Будується бетонний великий контейнер, де все зберігається, причому тимчасово в надії на те, що колись Україна стане більш багатшою країною, і зможе ці відходити перезахоронити.

Починаючи з 90-х нас є постійне намагання штучно стримувати низькі ціни на електроенергію, і тому в тариф атомної генерації не закладаються відповідні кошти, щоб належним чином захоронювати ці відходи. Звісно, що ті люди, які приймають рішення, не доживуть до того часу, коли з цим потрібно буде щось робити», — говорить еколог.

Він зазначає, що це ризикований метод, адже з часом з такими конструкціями на поверхні може щось відбуватися, та й немає гарантії, що через 100 років перезахороненням буде хтось займатися.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.