Ми самі на себе накладаємо санкції ЄС – Климпуш-Цинцадзе про законопроєкт щодо «локалізації»

Верховна Рада проголосувала у першому читанні за законопроєкт, який надає преференції під час державних закупівель для українських компаній. Йдеться про так звану «локалізацію».

Ведучі

Анастасія Багаліка

Гостi

Іванна Климпуш-Цинцадзе

Ми самі на себе накладаємо санкції ЄС – Климпуш-Цинцадзе про законопроєкт щодо «локалізації»
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/07/hr-hh-20-07-21_tsynsadze.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/07/hr-hh-20-07-21_tsynsadze.mp3
Ми самі на себе накладаємо санкції ЄС – Климпуш-Цинцадзе про законопроєкт щодо «локалізації»
0:00
/
0:00

Верховна Рада прийняла у першому читанні проєкт закону №3739 «Про внесення змін до Закону України «Про державні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості».

Деякі нардепи кажуть, що це порушує Угоду про асоціацію з ЄС.

У чому це порушення, ми дізнавалися у народної депутатки від Європейської солідарності, віцепрем’єр-міністерки з питань євроатлантичної інтеграції в уряді Володимира Гройсмана Іванни Климпуш-Цинцадзе.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Є кілька прямих норм, які позначені в Угоді про асоціацію, щодо того, як ми забезпечуємо двосторонній доступ до публічних закупівель. Там ми пообіцяли, що маємо забезпечити прозорий, недискримінаційний, відкритий тендерний процес. Це те, до чого ми йшли, засновуючи ProZorro, вносячи зміни до нашого українського законодавства стосовно закупівель, яке визнається абсолютно сумісним із європейськими країнами.

А тут зараз йдеться про те, що ми припиняємо надавати доступ до ринку державних закупівель на основі оцього принципу національного режиму. І це означає, що якщо ми не даємо рівноцінного, недискримінаційного доступу до закупівель товарам іноземного походження, то аналогічні речі можуть бути застосовані до наших компаній.

Таким чином ми руйнуємо засади, на яких функціонують партнерські взаємини між нами і Європейським Союзом. І це все під прикриттям такої прекрасної благородної мети – підтримки національного товаровиробника.

Ми ніби хочемо дати можливість національному товаровиробнику продавати свої товари українській державі, але одночасно ні в який спосіб не стимулюємо ні якість цього товару, ні його конкурентоздатність на інших ринках. Наскільки це є допомогою? У мене є сумніви. У мене таке відчуття, що ми зробили перший крок до накладання санкцій Європейського Союзу на нас самих. Коли ЄС накладає санкції на Російську Федерацію за її агресію проти України й не дозволяє продаж якихось товарів чи технологій, то в РФ це сприймають як покарання. А ми це вирішили зробити самостійно: не пускати сюди ні технології, ні високоякісне обладнання.

  • Коли ЄС накладає санкції на Російську Федерацію за її агресію проти України й не дозволяє продаж якихось товарів чи технологій, то в РФ це сприймають як покарання. А ми це вирішили зробити самостійно: не пускати сюди ні технології, ні високоякісне обладнання.

Є механізми підтримки національного товаровиробника, які дозволені будь-якою торговельною угодою. Є інструменти державної підтримки, є можливості зміни податкового законодавства, яке б дало, наприклад, податкові пільги тій чи іншій галузі на якийсь обмежений період часу. А так колеги вирішили, що треба допомагати якійсь частині українського товаровиробника, закуповуючи не обов’язково якісну продукцію або ту, яка буде далі розвиватися.

Якщо хтось хотів захистити українського товаровиробника від російського продукту, то тоді треба було це прописати у якийсь спосіб. Але так, як це зроблено на сьогодні, як на мене, це велика пляма на наших взаєминах з Європейським Союзом.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.  

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS