Ми самі не знаємо своєї музики, — Олег Сухарєв

За словами Сухарєва, багато українських гуртів просто не звучать в ефірі, хоча достойних музикантів справді багато. На його думку, вітчизняним продюсерам треба бути більш активними у цьому питанні.

Андрій Гарасим: Ви нещодавно повернулися з Білорусі, як вас там зустріли?

Олег Сухарєв: Я виступав у Бресті, Гродно, Вітебську, Мінську. Їжджу туди з 2013 року, й сприймають там мою музику чудово, немає в цьому плані ніякого мовного бар’єру. Я виступав в Польщі, в Росії, і вони не розуміють української мови, коли ти співаєш на ній. А білоруси чудово розуміють.

Андрій Гарасим: Ви виступаєте самі чи з білоруськими гуртами?

Олег Сухарєв: У мене є знайомий саксофоніст з Гродно, і час від часу ми з ним граємо. Але в основному я виступаю сам як бард.

Андрій Гарасим: Чи є зараз відчуття якогось відродження в білоруській культурі?

Олег Сухарєв: Таке відчуття є, з’явилося багато молодих авторів, бардів, розвиваються гурти.

Андрій Гарасим: Знаю, що ви написали декілька пісень на білоруській мові.

Олег Сухарєв: Так, у мене є дві пісні на білоруській, але тексти не мої, а білоруського поета Сергія Законнікова. Я вчу білоруську, намагаюся на ній розмовляти, але поки що не можу на ній писати.

Я почав своє знайомство з білоруською мовою з класика білоруської літератури Владимира Короткевича. Коли я приїхав в Гродне, або як його називають націонал-патріоти «Гародня», мені вручили його книжку «Христос приземлився у Городні». Я почав читати білоруською, але були певні складнощі.

Андрій Гарасим: Розкажіть, як зараз поживає ваш гурт «Самі Свої»?

Олег Сухарєв: 8 жовтня гурту «Самі Свої» виповниться 20 років. Два роки ми не граємо своїм електричним складом, бо я вже не живу в Києві, але мій барабанщик каже, що давай зробимо концерт. Тому зараз ми будемо відроджувати електричну складову.

В акустиці ми виступаємо як мобільно-концертна бригада «Гречка Є!». Насправді, це одне й те саме — українська національна ідея, сказана в двох словах.

Андрій Гарасим: Часто чуємо думку тих, хто виступає проти квот на українську музику, що в нашій музиці замало фігур, хітів, щоб заповнити цей простір. Що ви думаєте з цього приводу?

Олег Сухарєв: Я думаю, що їх достатньо. Просто ми самі не знаємо своєї музики. Такі гурти як «Очеретяний кіт», «Пропала грамота», «Оркестр Янки Козир», «Оркестр Че» не звучать в ефірі. Чому? Бо про них просто не знають ведучі, арт-директори радіо, телебачення.

Відбуваються концерти, люди на них ходять, але інша справа в тому, що потенційно в моєї музики може бути набагато більше слухачів, але як тут достукатися до продюсерів? В Америці та в Англії платять музикантам, коли ставлять їх музику на радіо, а у нас самі музиканти мають заплатити, щоб крутили їх музику.

Анастасія Багаліка: Які будуть найближчі події за участю вашого гурту?

Олег Сухарєв: Гурт поки нічого не планує, але я сам буду грати 14 квітня в Мінську та 15 в Гродне разом з бардом Олександром Помідоровим.