Розмова з філософом, письменником, художником Анатолієм Дністровим.
Анатолій Дністровий: Михайло Драгоманов — це багатогранна постать. Передусім — це перший європейський політичний мислитель, якого дала Україна. Це говорить Макс Вебер, багато інших інтелектуалів. Драгоманов у західному світі — це політичний філософ.
Його мовознавчі, літературознавчі погляди на фольклористику, на становлення культурної нації є важливими. Його політичний світогляд цікавий, особливо з огляду на маршрути розвитку ідеологічного європейського процесу. На першому етапі Драгоманов був прибічником ідей П’єра Прудона. Це анархічний соціалізм. Потім було цікаве схрещення з культурним націоналізмом, якого він усе життя дотримувався.
Завдяки йому здетонував великий процес — в усіх теперішніх обласних центрах виникли сильні осередки громад. Він був будителем цього процесу, української політичної нації. Під його впливом Іван Франко, Михайло Павлик та інші засновують першу політичну партію. Перша політична партія — це індикатор того, що культурна нація переходить до нації політичної. Драгоманов у документах значився як співзасновник цього політутворення.
Драгоманов — перший публічний інтелектуал, якого дала Україна. Він діяв на загальноєвропейському рівні.
Він був чудовим піарником. Перед подією викладав свої погляди системно на науковому рівні та отримував результат.
Михайло Драгоманов походив із родини дрібних дворян, нащадків козацької старшини, де сповідували ліберальні погляди. Його сестра — письменниця Ольга Пчілка, мати Лесі Українки.
Навчався і працював у Київському університеті. Один з організаторів «Старої громади» в Києві. Знав п’ять європейських мов. Вважав, що здобувши самостійність, українці займуть достойне місце серед народів світу.
У 1875-му звільнений за політичну неблагонадійність, емігрував до Швейцарії. Створив осередок української еміграції в Женеві, заснував безцензурну друкарню. Викладав у Софійському університеті. Вважав себе соціалістом, однак визнавав пріоритет свободи особистості над класовими та національними інтересами. Критично сприймав марксизм і рішуче заперечував терористичні методи російських народників.
Довідка з Українського інституту національної пам’яті.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS