«Мистецький Арсенал для ДУС як інопланетяни» — Наталя Заболотна

Говоримо з директоркою «Мистецького арсеналу» Наталією Заболотною. Вона розповідає про останні події, які відбуваються довкола конкурсу на посаду нового очільника «Мистецького арсеналу». До розмов телефоном приєднується громадський діяч у галузі музейної справи, голова правління ГО «Український центр розвитку музейної справи» Владислав Піоро, який розповідає про процедуру конкурсного призначення на посади у сфері культури.

Анастасія Багаліка: Події, які відбуваються довкола конкурсу на посаду очільника “Мистецького Арсеналу” не дуже прозорі. Пані Наталю, ви заговорили про них публічно. Йдеться про те, що Державне управління справами не хоче проводити цей конкурс.

Наталя Заболотна: 13 травня у мене закінчується контракт директора “Мистецького Арсеналу”. Згідно за новим законом, у понеділок (14 березня) мав бути оголошений конкурс на генерального директора, тобто він мав би бути оголошений за два місяці до закінчення чинного контракту. Державна агенція управління справами (ДУС) на наш подив не оголосило конкурс.

Ми до конкурсу готувались. Згідно з ним, колектив мав висунути кандидата на нову каденцію директора “Мистецького Арсеналу” і одноголосно було прийнято рішення висунути мене на наступну каденцію. Колектив був готовий делегувати своїх представників в комісію, яка обиратиме директора, але конкурс не оголосили.

На наступний день, у вівторок, я отримала листа, щоб негайно зареєструвати статут, який органи управління Державного управління справами спустило мені в абсолютно “вихолощеному” вигляді, де дивним чином зник музейний структурний підрозділ зі статуту Мистецького Арсеналу і дирекція з будівництва, яка мала його будувати, згідно постанови 2008 року.

Я переконана, що Президент, якому підпорядковане Державне управління справами, не здогадується про ситуацію в силу зайнятості державними справами. Я думаю,  Державне управління справами хоче зіграти у такий собі “мєждусобойчік”, поки всі зайняті державними справами, провести тихо і не прозоро процедуру призначення керівника.

Андрій Сайчук: “Мистецький Арсенал” — це ласий шматок?

Наталя Заболотна: Так, великий об’єкт з великим обсягом роботи, з великим бекграундом нашої команди, яка фактично з нуля зробила з цього будівельного майданчика, який будується і все ніяк не добудується, впливовий культурний центр. За цей час було проведено 50 потужних мистецьких проектів, які зробили репутацію Арсеналу. Фактично 3 млн людей відвідали за цей час “Мистецький Арсенал”, третина з них діти. Ми маємо стратегію розвитку. Хочеться, щоб в порядок денний культурної політики нашої країни  Арсенал було також внесено до першочергових репутаційних об’єктів, які мають бути завершені.  Ми працювали не лише на процес, а й на результат. І цей результат є очевидним.

Анастасія Багаліка: Пане Владиславе, за якою процедурою конкурс має відбуватися згідно з новим законом?

Владислав Піоро: Має застосовуватись нова норма — це зміни, які були прийняті до закону Про культуру, і які саме регламентують конкурсний відбір очільників закладів культури. “Мистецький Арсенал” є закладом культури, незалежно від юридичного статусу державного підприємства, тому очільник “Мистецького Арсеналу” має обиратися згідно з цією процедурою. 

Ця процедура є, на мій погляд, прогресивною, тому що вперше ми говоримо про принципи формування комісії на паритетних засадах, як органами управління, так і професійною громадськістю.

Раніше будь-які конкурси та процедура, яку б хотіло провести Державне управління справами, посилаючись на постанову Кабміну від 2008 року, яка на справді стосується державних підприємств, але економічної сфери, будь-які спроби провести конкурс в закладах культури, яке оголошувалось Мінкультом, відрізнялись. Їх відмінність була в тому, що конкурсну комісію формулював орган управління.

Згідно з новою нормою, яка була внесена до закону Про культуру, очільники закладів культури збираються комісією по три представники, яка обирається за квотним принципом: органи управління, трудовий колектив, профільні фахові об’єднання і громадські організації.

Я переконаний, що модель призначення органами управління керівника і в конкурсній моделі питання довіри є ключовим. Це те, що відрізняє ці два способи відбору керівника. Раніше передбачалося, що керівник обирається органами управління або Міністерством культури, зокрема сам Міністр культури обирає і призначає керівника. Формальними рамками були лише кваліфікаційні вимоги до очільника. Але до цих вимог ставились дуже формально, все одно залишалось питання фаховості.

Дотримання процедури — це надзвичайно важливо. І ця процедура, яка є зараз, можливо, не є панацеєю, але кроком вперед.

Анастасія Багаліка: Пане Владиславе, нова процедура і новий закон ще ніде не були випробувані?

Владислав Піоро: Ні, не були. Але є надія, що, можливо, “Мистецький Арсенал” стане першим закладом культури, який обиратиме керівника за новою процедурою.

Анастасія Багаліка: Пані Наталю, за яким принципом мають потрапляти кандидати у комісію, яка має теоретично бути сформована у “Мистецькому Арсеналі”.

Наталя Заболотна: Це мають бути 9 осіб. Є три квоти. Три людини делегуються колективом “Мистецького Арсеналу”. Друга квота — це громадські організації, які займаються культурою. Між ними проводиться жеребкування. І третя квота — це Державне управління справами. Але тут теж є слабкі місця, коли органи управління обирають “собі угодних”. Три людини від органу управління — це підготовлені люди.

Анастасія Багаліка:  Ви згадували про статут, який ДУС вимагає від “Мистецького Арсеналу” прийняти. Що це за статут?

Наталя Заболотна: Півтора місяці тому вони надіслали нам статут у своїй новій редакції. Нас не влаштовувало те, що зі статуту було вилучено стратегічне положення — було вилучено музейний підрозділ, і дирекцію з будівництва, яка була створена для того, щоб будувати Арсенал. Арсенал виграв конкурс на інвестиційні гроші, і ми мали б після тендерних процедур їх отримати. Це 25 млн. І тільки на горизонті з’явилася перспектива отримання цих коштів, як почалося поступове вилучання Дирекції з будівництва зі статуту “Мистецького Арсеналу”.

Що стосується музейного підрозділу, то ми отримали великий дар від Ігоря Дяченка і Валерії Вірської — величезну колекцію світового рівня мистецтва картин. Це більше 900 робіт. І коли ми отримали статут без музейного структурного підрозділу, це наштовхнуло на думку, що колекція вартує стільки ж, скільки добудувати “Мистецький Арсенал”.

Андрій Сайчук: До речі Маріїнський палац теж підпорядкований ДУС.

Наталя Заболотна: З 2007 року Маріїнський палац фактично не рухається в своїй реконструкції. На відміну від “Мистецького Арсеналу”, де вирує життя.

Андрій Сайчук: В процесі розмови я так і не розумів аргументацію ДУС. Але ми цю аргументацію і не почули, адже телефонували їм, але вони не брали слухавки.

Наталя Заболотна: Знаєте, “Мистецький Арсенал”  ДУС лагідно називає “марс”. Вони кажуть: “Прийшли оці, з “марсу”. Ми для них такі собі інопланетяни. Цей об’єкт має бути в фокусі зору державної політики.