«Громадське радіо»
Олеся Островська, генеральна директорка Мистецького Арсеналу, в гостях студії.
Ірина Славінська: Олесю, у своєму пості ви написали, що виклики, які стояли перед Центром сучасного мистецтва, дуже нагадують ті, з якими сьогодні стикнувся Мистецький Арсенал.
Олеся Островська: Варто спочатку нагадати, чим був ЦСМ. Це було цікаве місце, яке свого часу влучно охарактеризував Єжи Онух (котрий тоді був його директором). Він описав мистецьку спільноту 90-х так: робити можна було що завгодно і ніхто цього не помічав. Широка аудиторія дуже мало цікавилася тоді мистецтвом, це була незвична практика.
Також був іще один його вислів про те, що художників, якщо рахувати їх із дружинами і близькими родичами, було приблизно сто. Це зовсім не так.
Сам ЦСМ — одна із найбільш жвавих організацій у 90-х (заснований у 94-му Джорджом Соросом). В Центрі був якийсь бюджет, відреставроване приміщення у Староакадемічному корпусі Києво-Могилянської академії. ЦСМ функціонував як міжнародний центр і за міжнародними стандартами.
Але що сталося згодом? Ззовні ця інституція здавалася дуже успішною, користувалася престижем. Натомість всередині — Центр мав надзвичайно скромний бюджет, було присутнє відчуття фінансового голоду. Люди там працювали за невеликі гроші, на волонтерських засадах. Робилося все можливе, аби відповідати міжнародним стандартам. Все це виглядало професійно і для людей невтаємничених — дорого, хоча робилося все за мінімальний бюджет.
Ірина Славінська: Як цей досвід корелюється із тим, з чим ви стикнулися як директорка Мистецького Арсеналу?
Олеся Островська: Власне, Мистецький Арсенал є однією із тих інституцій, що не тільки важливі, але й привабливі. Він суттєво відрізняється від українських пострадянських інституцій. Чим саме?
Річ у періоді заснування. Мистецький Арсенал було засновано вже у 2000-х. Він не несе на собі тягаря радянської традиції, в котрій є плюси, але часто — суттєві мінуси. До того ж, Арсенал має перевагу — прекрасне історичне приміщення. Як і ЦСМ, він також користується престижем, але завжди намагався і намагається бути доступним і максимально відкритим. Так само як і ЦСМ, Мистецький Арсенал має надзвичайно обмежені ресурси.
Лариса Денисенко: Як заохотити тих, хто опікується державним бюджетом, подумати зрештою про культуру?
Олеся Островська: Я думаю, що одна із речей — необхідно говорити про культуру з інакшої перспективи: культура — це не річ у собі. Маємо зрозуміти, як вона функціонує в суспільному організмі.
Ірина Славінська: Нещодавно бачила оголошення — Мистецький Арсенал шукає нових людей у команду. Хто ці люди?
Олеся Островська: Шукаємо зараз заступника директора з економічного розвитку — це надзвичайно важлива посада. Щойно закрили конкурс — отримали величезну кількість CV. Це означає, що люди готові робити щось нове і цікаве.