Митрополит Драбинко: «Я тут і нікуди не їду»

На прямому зв’язку з Громадським радіо митрополит Олександр Драбинко.

Тетяна Трощинська: Чи в Україні ви зараз?

Олександр Драбинко: Так, в Україні. І не збираюся покидати її межі. Я виїжджав на деякий час у зв’язку з відрядженнями але переїздити за кордон не мав наміру.

Василь Шандро: Наскільки зараз багато політичної складової у повідомленнях, які стосуються вас?

Олександр Драбинко: Все наше життя переплітається з політикою. Діячі церкви живуть, як громадяни, по законам України і, відповідно, ми не можемо бути осторонь від того, що відбувається у громадському житті. На жаль, недобросовісні політики завжди розглядали церкву як спосіб впливу на виборах.

Тетяна Трощинська: Якою, на вашу думку, зараз є роль Вадима Новинського і його вплив на УПЦ МП?

Олександр Драбинко: Мені здається, що релігійний чинник відігравав значну роль у подіях в Криму і на Донбасі. І Вадим Новинський долучився як раз в той період, коли церква розглядалася як локомотив того руху, який ми називаємо «русским миром».

Тетяна Трощинська: Чи має хтось зараз вплив на УПЦ МП? Можливо президент, який, як відомо, є прихожанином цього патріархату.

Олександр Драбинко: Я не знаю, чи є президент прихожанином УПЦ МП. Я знаю, що раніше він відвідував Іонівський монастир і у нього були дружні стосунки з митрополитом Володимиром. Чи може зараз бути з його сторони якийсь вплив мені не відомо, оскільки я не займаю жодних адміністративних посад. Чи є якісь інші персоналії, які впливають? Я не знаю на 100%. Але думаю, що є люди, які хотіли б мати такий вплив.

Василь Шандро: Чи кидає тінь на церкву як на інституції те що різні політики, часто з сумнівними позиціями, мають тісні зв’язки з УПЦ МП?

Олександр Драбинко: В 2004 році, коли в церкві агітували за Віктора Януковича, від того були серйозні іміджеві втрати. Митрополиту Володимиру довелося витратити дуже багато часу, сил і здоров’я для того, щоб вирівняти ситуацію.