На aukro продавалися архівні документи з відділів СБУ з окупованих українських територій

Директор Галузевого Державного архіву Служби безпеки України Ігор Кулик констатує збільшення кількості звернень до архівів від людей, які прагнуть знати історію своїх родин.«Бум звернень настане тоді, коли архіви радянських спецслужб будуть зібрані в єдиному місці в Інституті національної пам’яті. Тоді буде як у Польщі, де фіксують 400 тисяч звернень за рік», — каже гість.

Для пошуку інформації в архівах СБУ необхідно надіслати запит на пошту архіву СБУ ([email protected]). У листі вказати всю відому про особу, яка вас цікавить, інформацію – ПІБ, місце і дата народження тощо. Також запитувачу потрібно вказати свої контакти. Протягом 30 днів має надійти відповідь.

«У половині наший відповідей нині йдеться про те, що ми маємо інформацію по справах. Якщо справа знайдена в іншому регіоні, то її надсилають в обласний центр за місцем проживання запитувача, щоби йому не витрачатися на дорогу. Якщо приходить у наш читальний зал, то має право повністю скопіювати матеріали справи чи попросити про це архівіста, попрацювати в залі, може звернутися по довідку на основі архівної справи. Якщо є ми не знайшли інформацію, то даємо перелік архівів у які можна звернутися. І це все абсолютно безкоштовно», — пояснює Кулик.  

Завдяки закону про доступ до архівів радянських репресивних органів, який почав діяти у травні цього року, нарешті стали відкритими архіви МВС, Служби зовнішньої розвідки. Відтепер громадяни можуть звертатися також у Центральні державні, обласні архіви, пенітенціарну службу, прокуратуру. Зі слів гостя, Росія має значно більший масив інформації, ніж Україна, щодо людей, які загинули, приміром, в сталінських таборах: «Ми завжди радимо звертатися до Головного аналітичного центру МВС Росії, де є картотека щодо всіх громадян, які притягувалися до кримінального кодексу зі всього СРСР».

Архіви СБУ з окупованих територій Криму й Донбасу не були вивезені, розповідає експерт. При цьому він припускає, що частина з них цілком імовірно могла бути знищеною. Окупанти прагнуть не допустити того, щоб українці знали свою правдиву історію, а послуговувалися нав’язаними міфами. Зі слів Кулика, документи з архівів СБУ Донеччини і Луганщини виставляли на продаж в мережі, зокрема, на aukro. «Коли ми побачили це і зчинили скандал, то лот просто зняли», — зазначає співрозмовник і додає, що такі випадки складно розслідувати, оскільки територія є непідконтрольною.

Як зазначає Кулик, зараз на погодження перебуває проект закону про внесення змін до закону про реабілітацію жертв політичних репресій, розроблений Інститутом національної пам’яті.«Цим документом передбачене суттєве збільшення кількості репресованих людей, які не потрапили під радянського зразку закон про реабілітацію, у назві якого навіть сформульовано «на Україні», а не «в Україні», — коментує директор архіву СБУ.