Василь Шандро
«На наш край веселий, тихий Сталін-кат накинув лихо»: як відображений Голодомор у фольклорі
Якою лишилась пам’ять про Голодомор 1932-33 років в українському фольклорі? Про власні дослідження та книгу «Затемнення українського сонця, або Трагедія голодомору 1932-1933 років у фольклорі України» розповіла літературознавиця та фольклористка Тетяна Конончук
Ведучі1
Twitter АПУ
У різних жанрах народної творчості люди фіксують пережите. Народне оповідання — один із найпоширеніших жанрів, де оповідачі розповідають про пережите, про те, що дуже боліло, розповідає фольклористка.
«Оповіді, розповіді про Голодомор шліфувалися насамперед у родині, щоб рідні знали, тому що в багатьох родинах було багато втрат. Ті, хто пережив це, дуже хотіли, щоб їхні нащадки знали про це.
Оповідаючи про найболючіші події зі свого життя, про те, що вони чули й бачили, вони фіксували це в своїй пам’яті і передавали пережите».
Пам’ять про Голодомор присутня і в поетичному фольклорі, розповідає Тетяна Конончук і наводить приклади поетичних творів про Голодомор.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.
