Світлина із сайту http://detector.media/
Сергій Стуканов: Андрію, думаю, варто розпочати із фільмів, котрі отримали нагороди.
Андрій Халпахчі: Хочу нагадати, що у головному Міжнародному конкурсі у нас є три категорії — студентська, короткометражна і повнометражні дебюти. Кожна із категорій має приз — маленький «Скіфський олень» та 2.5 тис. доларів. І є гран-прі, яке обирається з усіх трьох категорій — цього року його отримав польський повнометражний фільм «Остання родина».
Дуже важливим є національний конкурс і тут моя думка повністю співпала з рішенням міжнародного журі — картина «Кров’янка» Аркадія Непиталюка отримала головний приз у цій категорії.
Сергій Стуканов: Чим вразила кінокартина «Остання родина» Яна Матушинського?
Андрій Халпахчі: Здебільшого за головну перемогу змагаються повнометражні фільми. Їх було 12. Всі 5 членів журі поставили найвищу оцінку саме цьому фільму. Він базується на реальній історії відомого польського художника, який все доросле життя знімав себе і родину на камеру. Час, який плине, передається не через політичні зміни (це лише відгомін),а через зміну техніки — із кожною новою камерою. Фільм дуже гарно зроблено і вражає фантастична акторська гра.
Дмитро Тузов: Можна собі уявити, що це певний синтез документалістики і художнього кіно. Наскільки це висхідний тренд у світовому кінематографі, як ви вважаєте?
Андрій Халпахчі: Безумовно, це існує. Цей фільм все ж таки ігровий. Здається, там використовуються реальні зйомки художника, але вони тут здебільшого вже постановчі.
Сергій Стуканов: Про що фільм-переможець національного конкурсу «Кров’янка»? І взагалі, наскільки сильною була програма національного конкурсу?
Андрій Халпахчі: «Кров’янка» — це ігрова картина, яка розповідає про важливі речі, відображає українську дійсність. Дія відбувається в селі, коли батьки готуються зустріти сина з нареченою. Син називає прізвище своєї обраниці і виявляється, що вона єврейка. Це не фільм, зроблений радикалами-антисемітами, він просто відображає те, як цю звістку сприймають батьки героя. Не хочу розповідати всього, але у фільмі добре продумані характери. Ми маємо говорити про порозуміння і рівність з екрану.
Дмитро Тузов: Що ви скажете про українське кіновиробництво?
Сергій Стуканов: Цього року на виробництво фільмів із бюджету виділено 260 млн, а наступного року планується 500 млн.
Андрій Халпахчі: А крім того, у світі кіно живиться не тільки державними грошима, а й надходженнями з інших податків. У Польщі — з рахунку кінотеатрів, телебачення. Там кажуть, що державна підтримка кіно складає тільки 30% від загальної суми.
У законі, який, я сподіваюся, буде підписано, кіно зможе отримувати такі надходження з лотерей. Ці цифри абсолютно достатні для сьогоднішнього нашого кіновиробництва. Сьогодні в Україні вже виробляється 15 повнометражних фільмів на рік. На виробництво кіно є достатньо грошей, проблеми з регламентом. Є обмеження — все має йти на кіновиробництво, не розуміючи, що є різні заходи, реклама, фестивалі, участь України в міжнародних конкурсах, в які теж треба вкладати гроші.