Фото з сайту Міністерства закордоних справ України
Олена Захарова: Жінок в українській дипломатії наразі небагато, але після Революції Гідності з’явилася позитивна тенденція – за ці два роки, вже було 2 жінки-заступниці міністра, хоча з 2001 року до 2014 таку посаду займала лише одна жінка. В нас з’являються нові жінки на рівні послів. Президент цієї весни дав доручення міністру збільшити кількість жінок дипломатів – наразі 5 жінок обіймають посади послів. Але якщо порівнювати з США, то це дуже маленький відсоток. Лідери у світі в цьому питанні є Скандинавські країни.
Україна тільки починає говорити про цю проблему. У інших країнах над цим питанням працюють і з’ясовують причини, чому така мала кількість жінок. Питання про те, чому в Україні їх так мало – це скоріше питання загалом реформи дипломатичної служби.
Гендерні дослідження в дипломатії визначили, що основною проблемою є вибір для жінок: кар’єрне зростання або сімейне життя. Власне ця проблема не унікальна в Україні. Це є основна проблема, яка уповільнює просування жінок, адже насувається проблема ротації.
Василь Шандро: А коли чоловік уходить на ротацію…
Олена Захарова: Працювати за кордоном дуже важко психологічно і сімейна підтримка дуже важлива. В нашій традиційній свідомості нормально сприймається, коли жінка кидає свою професію і їде з чоловіком. Але такий крок дуже важкий для чоловіків.
Родичі дипломата підпадають під Віденської конвенції. Вони виходять з під дії цієї конвенції, якщо вони хочуть працювати в країні перебування, але з цією країною укладена угода про працевлаштування членів дипломатичних країн. Така угода дає можливість членам родин офіційно працювати. Але в Україні таких угод укладено аж 6, в той час, коли в США – більше ніж 150.
Тетяна Трощинська: У чому переваги роботи жінки на дипломатичній службі?
Олена Захарова: Переваги є. Американські дослідники вважають, що жінці відкривається більше, ніж чоловікові, особливо в мусульманських країнах, адже вони мають більше джерел для отримання інформації. По-друге, жінки у спілкуванні не розглядаються як потенційна небезпека. Крім того, жінки в дипломатії є більш рідкіснішими – вони стають більш помітними і мають більше можливостей для створення іміджу своєї країни.