«Громадське радіо»
Про феміністичний спектакль-маніфест розповідають режисерка Юлія Мороз і акторка Марія Брушніцька.
Євген Павлюковський: Чим ця вистава може здивувати і зацікавити глядача?
Юлія Мороз: Аналогичного спектакля, даже приближенного тематически, нет. Феминистическое искусство практически отсутствует, очень редко появляются какие-то перфоменсы.
Феминистическое искусство направлено на то, чтобы принять сексизм как проблему и избавиться от нее.
Євген Павлюковський: Як ви цього досягаєте як постановниця?
Юлія Мороз: Юлия Тупикина — драматургиня нашей пьесы — сделала очень много стеба над теми патриархальными нормами, которые мы слышим изо дня в день.
Марія Брушніцька: У нас є сцена: ішла дівчина, її зґвалтували, і що про це говорять чоловіки. Ну що зазвичай кажуть — ішла у міні-спідниці, сама напросилася, п’яна, шалава і так далі.
У наступній сцені ми пропонуємо уявити, що ішов чоловік, на нього напала жінка і підпалила його. І тепер ми починаємо розмірковувати: він сам напросився, навіщо він одягав синтетику, вона добре горить, і взагалі — він купив запальничку, а вона просто хотіла його зігріти.
Юлія Мороз: Есть разные способы дать людям увидеть проблему, и посмеяться над тем, что наболело — это самый лайтовый. Конечно, другая половина, которой адресовано это послание, может воспринять его в штыки.
Я слежу за новостями в Интернете, и в сообщениях об изнасиловании и мужчины, и даже женщины оправдывают насильника до последнего.
Євген Павлюковський: На вашу думку, такими методами можна змінити ставлення суспільства до цих проблем?
Юлія Мороз: Маленькими шагами, постепенно можно. Благодаря видеоряду и специальным брошюрам мы рассказываем, что такое abuse, mansplaining и gaslighting, чтобы каждая женщина и каждый мужчина могли ознакомится с этим и понять, что мы делаем не так.
Євген Павлюковський: Наскільки сильно тема фемінізму проявляється у сучасному мистецтві? Це тренд чи наболіле?
Марія Брушніцька: Для мене це те, що ти бачиш щодня і що ти хочеш змінити. Через книги, фільми ми бачимо щось і думаємо: точно, як я раніше цього не помічав! Мене ця вистава захопила тим, що це не «чоловіки погані — жінки хороші», а давайте, щоб усі були рівні.
Євген Павлюковський: Ситуація в Україні із правами чоловіків і жінок вирівнюється?
Марія Брушніцька: Я вважаю, що так, хоча це доволі складно.