Фото зі сторінки Emmanuel Macron у Facebook
Він також додав, що польські громадяни заслуговують кращого за відмову уряду шукати компроміс щодо європейських правил найму праці з країн із низьким рівнем оплати.
На зв’язку зі студією – директор Центру дослідження міжнародних відносин Микола Капітоненко.
Микола Капітоненко: На мій погляд, риторика Макрона достатньо передбачувана. Перед виборами він обіцяв щось зробити для розв’язання достатньо глибоких протиріч в ЄС. З іншого боку, в ЄС ніколи не вщухали суперечності між старою багатою Європою і новими країнами-членами ЄС.
Ця конкретна суперечка, яка виникла з приводу того, чи можуть демпінгувати вартістю робочої сили країни Центральної і Східної Європи, якраз про це.
Польський уряд дійсно зробив заяви і кроки, які дозволили його звинувачувати навіть у згортанні демократії, в поверненні до агресивної риторики за багатьма напрямками. Макрон цим скористався.
Інша справа в тому, що не Макрону давати оцінки польському уряду, його рішенням і відповідності цих рішень загальним політикам ЄС. Для цього є Брюссель.
Є певне протиріччя в тому, що заявляє французький президент. З одного боку, він за тіснішу європейську інтеграцію, за оновлення Європейського Союзу. З іншого боку, він залишає право робити такі коментарі за собою як за лідером держави, а не за інститутами та органами ЄС. Я не думаю, що це серйозний конфлікт, який призведе до ізоляції Польщі.
Символічно у своєму турне Макрон не заїхав до Польщі та Угорщини, але я думаю, що європейці знайдуть шлях подолати ці протиріччя.
Євген Павлюковський: Рейтинг Макрона знизився. Чи заява не є намаганням показати жорстку позицію?
Микола Капітоненко: Я думаю, що зниження рейтингу Макрона відбулося і тому, що йому не вдалося підкріпити передвиборчу риторику конкретними кроками. Він перед виборами зробив собі імідж реформатора, технократа, людини, яка здатна вдихнути нове життя в європейську інтеграцію.
Кредит довіри поступово вичерпується, стає очевидно, що відсутність конкретних речей приносить певне розчарування, тому він намацує політику, навколо якої можна реформувати Європейський Союз. На таку роль ідеально підійшла Польща.
Ірина Славінська: Про який саме випадок щодо захисту прав працівників ідеться?
Микола Капітоненко: Існує різниця в оплаті праці і в рівні життя між Західною Європою і Східною. Це надає певні можливості стосовно демпінгу в ціні робочої сили для держав Центральної і Східної Європи. Держави Західної Європи не хочуть їм надавати такої переваги і хочуть нав’язати платити заробітну плату в певних секторах економіки так саме, як в Західній Європі.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.