Наталія Соколенко: У першому читанні у Верховній раді прийнято 2 дуже важливі закони, які забезпечують прозорість роботи Парламенту, і будуть карати «кнопкодавів», тих депутатів, які голосують не персонально. Я сьогодні прочитала, що серед авторів цих законів фактично всі засновники ЄвроМайдану: Ігор Луценко, Сергій Лещенко, Мустафа Наєм. В чому головна суть цих законопроектів, і чи насправді це вплине на покращення роботи нашого Парламенту?
Світлана Заліщук: Ви зараз перерахували цих людей, і вони дійсно були лідерами Майдану, але ще раніше вони були журналістами. І в той час дуже багато речей для нас були недоступні. Я зараз говорю про доступ медіа до засідання комітетів. Раніше частина засідань комітетів, на яких вирішувалися «шкурні» питання, були закриті, і потрапити на бюджетний комітет так само було неможливо. Це ті питання, з якими ми намагалися боротися, і які ми намагалися вирішити на законодавчому рівні. Отже, це:
- Вільний доступ ЗМІ до засідання комітетів плюс трансляція засідань, тому ми розширюємо можливості громадян стежити за роботою законодавчого органу.
- Ми вимагаємо, щоб всі імена помічників народних депутатів були опубліковані на сайті Верховної Ради. Чому? Тому що дуже часто працевлаштовували своїх родичів.
- Ми вимагаємо, щоб повний текст звернень депутатських запитів публікувався на сайті. Тому що зараз на сайті можна знайти назви, але не повністю документи, і дуже часто цей важливий депутатський інструмент використовується для того, щоб вирішувати свої бізнес-конфлікти. На останок скажу.
Справедливо відзначу роль Володимира Гройсмана, який ще до ухвалення цього закону зробив розпорядження, яким опублікував багато речей. Нам потрібна ця підзвітність та прозорість на законодавчому рівні. Тому ми цей законопроект запропонували, зареєстрували в перші дні роботи Парламенту, і нарешті сьогодні ми його проголосували в першому читанні.
Дмитро Тузов: Але я так розумію, що радіти зарано. Буде ще 2 читання, в якому можуть внести поправки.
Світлана Заліщук: Сьогодні з обговорення в залі мені здалося, що ми не програємо, тому що усі лідери фракцій коаліційних висловилися за підтримку. Ми отримали колосальну підтримку Гройсмана.
Наталія Соколенко: Питання до Вадима Гудима про 2 закон, який був ухвалений, про «кнопкодавів». Сьогодні у залі говорили, що потрібно було ще жорсткіші заходи було прописати у цьому законі. Але мені здається, що у законі заходи досить жорсткі , порівняно з тим, що зараз це взагалі безкарно. Кого і як будуть карати за те, що народні депутати голосують не персонально?
Вадим Гудима: Я почну зі змісту самого законопроекту. За виявлення випадків кнопкодавства депутати позбавляються права брати участь у засіданні пленарного засідання на 10 днів, якщо це друге, на 20 днів. Також вони позбавляються своєї зарплати, їм не нараховуються відшкодування за відрядження. Депутата-кнопкодава позбавляють права очолювати комітет, а у його фракції забирання квоту на отримання комітетів.
Наталія Соколенко: А чому не кримінальна відповідальність?
Вадим Гудима: Ми уже зіштовхнулися зі супротивом під час уведення цих простих норм, то шансів, що буде введена кримінальна відповідальність взагалі нема. Нажаль, депутати попри свої заяви, проти себе не голосують. Дуже важливо карати депутатів не кримінально, а по кишені та репутації.
Наталія Соколенко: Серед порушників були голови комітетів?
Вадим Гудима: Минулого скликання їх було дуже багато. Ми постійно моні торимо це. У цьому скликанні, на щастя, ситуація трішки краща. В цьому скликанні ми уже помітили 28 кнопкодавів, і тенденція поступово зменшується. Думаю, що коли закон ухвалять, то ніхто не наважиться його порушити.
Дмитро Тузов: Практично всі обіцяли і говорили про зняття депутатської недоторканності, і більшість політичних сил обіцяли це зробити. Зараз це навіть не дискутується. Чому?
Вадим Гудима: Для депутатів, які йдуть до Парламенту, щоб захистити свої кишені, оборудки, це, можливо, і спрацювало б, але без зміни судової системи, без зміни роботи правоохоронних органів ні про яку кримінальну депутатську відповідальність і не говориться. Навіть якщо його зараз ухвалять, воно нічого реально не змінить.
Дмитро Тузов: Наскільки впливовими на сьогодні є олігархи у параламенті?
Вадим Гудима: Ми бачили як важко проходили законопроекти, спрямовані на контроль великих бізнесменів, олігархів за їх бізнесом. Я не хочу звинувачувати окремих депутатів у лобізмі, але вони досить сильно впливають на рішення Парламенту. На жаль, нас постійно дивує регламентний комітет, який як блокував велику кількість рішень спрямованих проти олігархів, так і зараз вони постійно буксують на законопроектах, які висувають громадські активісти.
Наталія Соколенко: Серед покарань, зазначених у законі є друк зазначення «кнопкодав» у газеті «Голос України» та зазначення на персональній сторінці цього депутата. Яку з норм вас просили зняти?
Світлана Заліщук: Не було такої дискусії. Більшість Парламенту уже прийшла з іншою мотивацією та цілями. Але єдиним зауваженням було, що ми надаємо багато повноважень голові Верховної Ради, який сам зможе визначати санкцію і фіксувати це порушення. В залі було 265 голосів, і я не побачила жодного не задоволеного депутата.
Наталія Соколенко: Навіть з «Опозиційного блоку» 14 проголосували «за». Як ви їх переконали?
Світлана Заліщук: Ми їх не переконували, ми розраховували на голоси коаліції, тих людей, які підписалися під коаліційною угодою. Я хочу нагадати, що персональне голосування – це пряма норма Конституції. Ми, як депутати, зобов’язані робити це. І санкції – це спосіб виправити ті помилки, які існують в реальності. Дуже тяжко дискутувати щодо того, що депутат, який за Конституцією має це робити, з якихось причин цього не хоче. Це вже неможливо в нових реаліях.
Дмитро Тузов: Деякі ЗМІ, як «Українська правда» вже зробили собі рубрики «Кнопкодави». Цей моральний чинник впливає на людей?
Світлана Заліщук: Зараз політика стала більше людянішою, ніж раніше. З’явилося ціле покоління нових людей, які відповідають на дзвінки, на всі звернення, які приходять через соціальні мережі. Це новий принцип спілкування з людьми.
“Кнопкодави” не отримуватимуть зарплати та права їздити коштом бюджету в закордонні відрядження, – це передбачає ухвалений 17 червня в першому читанні законопроект, який розробляли громадські активісти та експерти з руху ЧЕСНО. Ще один законопроект у першому читанні, який не залишить таємниць для громадян про роботу парламенту як усього органу, так і окремих народних депутатів – зобов’яже всі засідання комітетів виводити в он-лайн, друкувати депутатські запити, їхні декларації про доходи тощо. Про новації та прогнози щодо другого читання цих законопроектів розповідають Світлана Заліщук, народна депутатка від БПП, і Вадим Гудима, активіст руху ЧЕСНО.
Наталія Соколенко: У першому читанні у Верховній раді прийнято 2 дуже важливі закони, які забезпечують прозорість роботи Парламенту, і будуть карати «кнопкодавів», тих депутатів, які голосують не персонально. Я сьогодні прочитала, що серед авторів цих законів фактично всі засновники ЄвроМайдану: Ігор Луценко, Сергій Лещенко, Мустафа Наєм. В чому головна суть цих законопроектів, і чи насправді це вплине на покращення роботи нашого Парламенту?
Світлана Заліщук: Ви зараз перерахували цих людей, і вони дійсно були лідерами Майдану, але ще раніше вони були журналістами. І в той час дуже багато речей для нас були недоступні. Я зараз говорю про доступ медіа до засідання комітетів. Раніше частина засідань комітетів, на яких вирішувалися «шкурні» питання, були закриті, і потрапити на бюджетний комітет так само було неможливо. Це ті питання, з якими ми намагалися боротися, і які ми намагалися вирішити на законодавчому рівні. Отже, це:
– Вільний доступ ЗМІ до засідання комітетів плюс трансляція засідань, тому ми розширюємо можливості громадян стежити за роботою законодавчого органу.
– Ми вимагаємо, щоб всі імена помічників народних депутатів були опубліковані на сайті Верховної Ради. Чому? Тому що дуже часто працевлаштовували своїх родичів.
– Ми вимагаємо, щоб повний текст звернень депутатських запитів публікувався на сайті. Тому що зараз на сайті можна знайти назви, але не повністю документи, і дуже часто цей важливий депутатський інструмент використовується для того, щоб вирішувати свої бізнес-конфлікти. На останок скажу.
Справедливо відзначу роль Володимира Гройсмана, який ще до ухвалення цього закону зробив розпорядження, яким опублікував багато речей. Нам потрібна ця підзвітність та прозорість на законодавчому рівні. Тому ми цей законопроект запропонували, зареєстрували в перші дні роботи Парламенту, і нарешті сьогодні ми його проголосували в першому читанні.
Дмитро Тузов: Але я так розумію, що радіти зарано. Буде ще 2 читання, в якому можуть внести поправки.
Світлана Заліщук: Сьогодні з обговорення в залі мені здалося, що ми не програємо, тому що усі лідери фракцій коаліційних висловилися за підтримку. Ми отримали колосальну підтримку Гройсмана.
Наталія Соколенко: Питання до Вадима Гудима про 2 закон, який був ухвалений, про «кнопкодавів». Сьогодні у залі говорили, що потрібно було ще жорсткіші заходи було прописати у цьому законі. Але мені здається, що у законі заходи досить жорсткі , порівняно з тим, що зараз це взагалі безкарно. Кого і як будуть карати за те, що народні депутати голосують не персонально?
Вадим Гудима: Я почну зі змісту самого законопроекту. За виявлення випадків кнопкодавства депутати позбавляються права брати участь у засіданні пленарного засідання на 10 днів, якщо це друге, на 20 днів. Також вони позбавляються своєї зарплати, їм не нараховуються відшкодування за відрядження. Депутата-кнопкодава позбавляють права очолювати комітет, а у його фракції забирання квоту на отримання комітетів.
Наталія Соколенко: А чому не кримінальна відповідальність?
Вадим Гудима: Ми уже зіштовхнулися зі супротивом під час уведення цих простих норм, то шансів, що буде введена кримінальна відповідальність взагалі нема. Нажаль, депутати попри свої заяви, проти себе не голосують. Дуже важливо карати депутатів не кримінально, а по кишені та репутації.
Наталія Соколенко: Серед порушників були голови комітетів?
Вадим Гудима: Минулого скликання їх було дуже багато. Ми постійно моні торимо це. У цьому скликанні, на щастя, ситуація трішки краща. В цьому скликанні ми уже помітили 28 кнопкодавів, і тенденція поступово зменшується. Думаю, що коли закон ухвалять, то ніхто не наважиться його порушити.
Дмитро Тузов: Практично всі обіцяли і говорили про зняття депутатської недоторканності, і більшість політичних сил обіцяли це зробити. Зараз це навіть не дискутується. Чому?
Вадим Гудима: Для депутатів, які йдуть до Парламенту, щоб захистити свої кишені, оборудки, це, можливо, і спрацювало б, але без зміни судової системи, без зміни роботи правоохоронних органів ні про яку кримінальну депутатську відповідальність і не говориться. Навіть якщо його зараз ухвалять, воно нічого реально не змінить.
Дмитро Тузов: Наскільки впливовими на сьогодні є олігархи у параламенті?
Вадим Гудима: Ми бачили як важко проходили законопроекти, спрямовані на контроль великих бізнесменів, олігархів за їх бізнесом. Я не хочу звинувачувати окремих депутатів у лобізмі, але вони досить сильно впливають на рішення Парламенту. На жаль, нас постійно дивує регламентний комітет, який як блокував велику кількість рішень спрямованих проти олігархів, так і зараз вони постійно буксують на законопроектах, які висувають громадські активісти.
Наталія Соколенко: Серед покарань, зазначених у законі є друк зазначення «кнопкодав» у газеті «Голос України» та зазначення на персональній сторінці цього депутата. Яку з норм вас просили зняти?
Світлана Заліщук: Не було такої дискусії. Більшість Парламенту уже прийшла з іншою мотивацією та цілями. Але єдиним зауваженням було, що ми надаємо багато повноважень голові Верховної Ради, який сам зможе визначати санкцію і фіксувати це порушення. В залі було 265 голосів, і я не побачила жодного не задоволеного депутата.
Наталія Соколенко: Навіть з «Опозиційного блоку» 14 проголосували «за». Як ви їх переконали?
Світлана Заліщук: Ми їх не переконували, ми розраховували на голоси коаліції, тих людей, які підписалися під коаліційною угодою. Я хочу нагадати, що персональне голосування – це пряма норма Конституції. Ми, як депутати, зобов’язані робити це. І санкції – це спосіб виправити ті помилки, які існують в реальності. Дуже тяжко дискутувати щодо того, що депутат, який за Конституцією має це робити, з якихось причин цього не хоче. Це вже неможливо в нових реаліях.
Дмитро Тузов: Деякі ЗМІ, як «Українська правда» вже зробили собі рубрики «Кнопкодави». Цей моральний чинник впливає на людей?
Світлана Заліщук: Зараз політика стала більше людянішою, ніж раніше. З’явилося ціле покоління нових людей, які відповідають на дзвінки, на всі звернення, які приходять через соціальні мережі. Це новий принцип спілкування з людьми.
