Анастасія Багаліка: Що ви можете сказати про законопроект? Чи відображені в ньому ті вимоги регламенту, які ви вважаєте потрібними?
Вадим Денисенко: На цей момент я не впевнений чи ми встигнемо його прийняти. Він виник ще у 2008 році, і от його знову раптово зареєстрували. І я не впевнений, чи саме за такою процедурою буде прийматися Конституція в 2016 році.
Андрій Куликов: А нагадайте, коли призначене голосування за Конституцію?
Вадим Денисенко: Вони не призначено. Згідно з чинних норм і рішення Конституційного суду від 1998 року голосування має відбутися до кінця поточної сесії, тобто до 2 лютого. Але зараз є проблема в тому, яку сесію вважати поточною. І ми чекаємо, що Конституційний суд нам роз’яснить, чи ми маємо голосувати до 2 лютого, чи все є таки голосування буде перенесено на наступну сесію у липні.
Андрій Куликов: Які переваги в тому, щоб голосувати за заміни в Конституції чим швидше, і які переваги, щоб у липні.
Вадим Денисенко: З точки зору нормальної логіки, то я не бачу глобальної різниці. Вся проблема в тому, чи є на сьогодні 300 голосів, але, на жаль, думаю, що точної відповіді на це питання все ж немає. Тут погляди розходяться.
Всі подібні голосування всіх скликань всіх Верховних Рад України приймалися не за тиждень чи навіть не за два-три дні до голосування. Були випадки, коли все вирішувалося в день голосування. Можу привести приклад голосування за бюджет. Одна відома фракція вранці в кулуарах, звичайно, говорила, що буде голосувати за бюджет, але несподівано в обід вони заявили, що їх цей бюджет абсолютно не влаштовує.
Анастасія Багаліка: В парламенті є однозначне уявлення про те, якою має бути Конституція?
Вадим Денисенко: Станом на сьогодні можна сказати, що категорично проти нинішнього варіанту Конституції виступає лише дві фракції: «Батьківщина» і «Самопоміч». Всі інші фракції або висловлювалися за, або нічого не говорили.
Анастасія Багаліка: Друге лютого — це дуже скоро. Наскільки форсовані події можуть бути у зв’язку з цим?
Вадим Денисенко: Наскільки це буде форсовано не можу сказати. Очевидно, що буде багато інсинуацій. Буде достатньо багато інсинуацій, вигадок і дивних заяв. Будемо сподіватися, що їх буде не критично багато, щоб це не перетворилося в чергове політичне протистояння.
«Якщо ми говоримо про децентралізацію, то треба розуміти, що це таке. Децентралізація — це передання, перш за все, фінансової спроможності на найнижчий рівень, на рівень громади. Без цього ми не зможемо рухатися далі.
Сьогодні у нас є приблизно 10 тис. сільрад. В кожній сільраді є 4-5 штатних одиниць. Село може нічого не заробляти, але голова сільради отримує непогану зарплату і стаж державного службовця. Децентралізація дає фінансову можливість на рівні громади. І коли ви обираєте свого голову, то ви вже з них маєте питати, чому у вас погані дороги і т. д. Насправді, це можливість на рівні найменшої одиниці вирішувати самостійно ці питання, а не бігати в область, район чи Київ», — відповідає Вадим Денисенко на питання слухача про те, чому потрібна децентралізація.