Автор: Mariusz Kubik, http://www.mariuszkubik.pl - own work, http://commons.wikimedia.org/wiki/User:Kmarius, CC BY 2.5, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=862803
У студії Громадського Радіо — викладач літератури, лектор, знавець літератури Великої Британії Ростислав Семків.
Письменник-мігрант чи британець японського походження
Кадзуо Ішіґуро народився в Японії у 1954 році. Його батьки емігрують до Великої Британії. Далі він веде спосіб життя британця, вступає в британську школу. Він викристалізовується в британського автора з сильним японським сентиментом. Перші два романи він пише винятково на японському матеріалі. Для нього характерна структура роману, коли йде оповідь від першої особи, але у людини, яка розказує, постійно виникають флешбеки, вона постійно про щось думає, щось пригадує, про щось розмірковує.
Головні герої перших двох романів — японські люди. В першому романі «Пагорби в імлі» японка, яка іммігрувала в Британію, згадує повоєнну Японію. В другому романі художник згадує довоєнну Японію. Далі у нього з’являється більше британськості.
Проза, яка спонукає думати
Це «розумна» проза, це проза, яка спонукає думати. Найпотужніший його роман «Залишок дня» про зразкового британського дворецького, який весь роман аналізує своє життя з точки зору того, чи він чогось досяг, чи була виправдана його вірність господарям. Всі герої Кадзуо Ішіґуро думають, рефлексують. В сенсі алюзій там багато відсилань до європейської культури, світової культури. Це тексти вищої проби.
Українською перекладений тільки один роман — «Не відпускай мене»
Це дуже сильний роман, надзвичайно напружений психологічно, надзвичайно екстремальний щодо емоцій. В центрі твору питання людяності, творчості. Там є інтрига, яка потребує розкриття впродовж цілого роману. До нього треба готуватися. Тестом може бути «1984» Орвелла. Якщо прочитаний Орвелл, Гакслі, то можна переходити до цієї антиутопії.
Це елітарна література, яку будуть читати не всі
В середині XX століття захоплення масовою культурою сягнуло піку, роман почав втрачати свій авторитет. Здавалося, що не буде повороту до товстих книг, які дають багато матеріалу для продумування, але повернення цього жанру таки відбулося .
У нас не так багато способів уповільнити час. Товстий роман – це можливість сісти, розслабитися і трошки побути в іншій реальності.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.