vn.104.ua
Андрій Гарасим: Розкажіть детально про вашу ініціативу.
Андрій Желєзний: Ми розуміємо, що зараз в Україні половина споживачів електроенергії та половина споживачів газу не мають в будинках лічильника і вони проводять розрахунки з постачальником енергії згідно зі встановленими нормативами.
Тобто половина громадян не мають лічильника тепла і близько 20% не мають лічильника газу. До прикладу, розрахункові нормативи по споживанню тепла робляться по нормах і стандартах, які були встановлені ще 1993 року. Тоді були зовсім інші кліматичні умови, стандарти.
Зараз споживачі, які не мають лічильника, перевищують платежі на 30%. Встановити об’єктивність тарифу дуже складно, якщо немає лічильника. Саме тому ми виступаємо за встановлення лічильників, щоб почати визначати, чи справедливі тарифи, чи справедливо нараховуються платежі людям.
Наталя Соколенко: Чому в Києві досі лічильники не встановлені повсюдно? Хто зацікавлений в цьому?
Андрій Желєзний: Ситуація в Києві покращилася нещодавно, тому що за останній рік була хороша динаміка встановлення лічильників. Подібна ситуація в більшості регіонах України.
Це не відбувається, тому що не має регуляторної бази, яка б змусила постачальника поставити лічильник. Крім того, багатьом це не вигідно. Це не вигідно тим, хто працює в тіньовому секторі, бо коли немає обліку енергії, то можна робити якісь махінації і тим самим нараховувати споживачам більше, ніж вони споживають.
Звичайно, є певні кола інтересів, які хочуть, щоб газ споживали більше і Україна залишалася енергозалежною від постачальників.
Наталя Соколенко: Чи можуть люди за домовленням поставити лічильники у всьому будинку?
Андрій Желєзний: Є ліцензійні умови, які зобов’язують всіх постачальників приймати платежі виключно по лічильниках, але вони не виконуються. Є закон про метрологію, який кладе певну відповідальність за встановлення лічильників саме на постачальника, але такого закону, який чітко пропише відповідальність постачальників немає.
Саме тому ми вже 2 роки проводимо роботу з народними депутатами, урядом, інформуємо їх про цю необхідність. Ми намагаємося принести європейський досвід впровадження систем обліку тепла та газу в Україні.
Проте, маємо, що маємо. Лише половина споживачів встановили. У минулому році лічильників було близько 40%, сьогодні ми маємо близько 50%, тобто з такими темпами ми ще довго не матимемо чесних розрахунків між споживачем та постачальником і не матимемо можливості якось впливати на свої рахунки.
На сьогодні Україна наймарнотратніша країна в Європі. Ми маємо розуміти, що той технічний прогрес, який ми маємо, дозволяє скорочувати витрати будь-яких енергоресурсів. Єдине, що потрібно інвестувати у свою будівлю, свій комфорт.
Лічильник не дозволяє економити, а лише показує, скільки ви споживали до цього і зафіксувати різницю.
Андрій Гарасим: Ті норми газу, які встановлені згідно до субсидій, на вашу думку, є адекватними?
Андрій Желєзний: Без лічильників оцінити адекватність будь-яких норм неможливо. Ми не знаємо, хто і скільки споживає. Ця дискусія про тарифи — це якийсь популізм.
Андрій Гарасим: Скільки треба встановити лічильників і скільки це буде коштувати?
Андрій Желєзний: Зараз в Україні близько 83 тисячі будівель підключені до систем централізованого опалення і половина з них мають лічильники. Встановлення лічильників для одного будинку буде коштувати приблизно 51 тисячу гривень. Якщо звести ці цифри, ми матимемо необхідність в інвестиціях 4 млрд гривень.