Фото: EPA-EFE/IAN LANGSDON
Володимир Єрмоленко — філософ і письменник:
Ми дивилися на це як на повільну смерть близького друга.
Ми з Тетяною (Тетяна Огаркова – дружина Володимира Єрмоленка – ред.) кілька років прожили в Парижі. Вона — п’ять, я — близько трьох. Ми там навчалися, захищали дисертації. Часто були в Нотр-Дамі. Для нас це серце Парижа, серце Франції, французької культури, з яким пов’язано дуже багато історій. Не тільки роман Віктора Гюго, але й багато інших, символічних, речей. До речі, в Нотр-Дамі щороку йде міжконфесійний молебень щодо жертв українських Голодоморів.
Юрій Макаров — публіцист і письменник:
Нотр-Дам — не лише сакральна споруда, не лише кафедральний собор католицької церкви.
Це шедевр всесвітнього значення, пам’ятка культури всесвітнього значення. Як Софія Київська, як Ая-Софія в Стамбулі, як Санта-Марія-дель-Фйоре у Флоренції — вони належать всьому людству.
Навіть люди, які ніколи не були в Парижі, сприймають її як частину культурного ландшафту всесвітнього значення. Для когось це роман Віктора Гюго, для когось — мюзикл із відомою арією, яку виконує Гару. Це не має значення, це належить всім. Тому всі так і переймалися.
Коли Макрон зайшов всередину і стало зрозуміло, що інтер’єр практично не постраждав, стало ясно: трагедія не така незворотна. Все-таки, я думаю, Нотр-Дам ще дістане якийсь додатковий відтінок долання. А це дуже важливо: і для християн, і для атеїстів. Подолання хаосу, подолання безладу — я думаю, Нотр-Дам ще стане пам’ятником ось такого настрою.
Слухайте розмови з Володимиром Єрмоленком і Юрієм Макаровим у доданому звуковому файлі.