Андрій Куликов: Чому саме підручник? Невже НАТО такий предмет, що нам усім необхідно його знати?
Олександр Желіба: НАТОзнавство заслуговує на те, щоб бути почутим громадянами України. У радянській пропаганді ми пригадуємо образи НАТО — такі карикатурні істоти, які хочуть захопити мирну радянську країну і познущатися з мирних людей. Насправді це була дійсно пропаганда і це було не так. Задача підручника — розвінчати міфи і показати ту дійсність, яка є насправді, щоб Україна могла долучитися до загального процесу європейської світової безпеки.
Власне, підручник не тільки для закладів вищої освіти, також може використовуватись в середніх школах. Чим більше загалу буде знати про те, чим насправді займається НАТО, тим легше буде нам інтегруватись до світової спільноти.
Я є співавтором третього розділу, який називається «Захист цивільного населення у НАТО». Там акцент на тому, що цивільне населення може піддаватися загрозі з будь-яких сторін і міжнародне товариство не завжди його захищає. Яскравий приклад — це конфлікт у Серебряниці, коли світова спільнота не встигла зреагувати на геноцид, який зароджувався. НАТО поставило завдання не чекати реакцію, а спираючись на те, що права людині важливіші за право держави розв’язувати внутрішні проблеми в себе, захищати людей раніше, ніж почнеться геноцид. Там описаний цей процес. Власне НАТОзнавство вводиться як вибіркова категорія дисциплін, підручник є в інтернеті.