В нашій студії Тарас Шамайда, співкоординатор Руху добровольців «Простір свободи», з яким ми поговоримо про статтю № 7 цього закону, яка пов’язана з мовою освіти.
«Ми знаємо, що, на жаль, як освітнє законодавство, так і сумнозвісний закон „Ківалова-Колісниченка“ не гарантує реальної україномовної освіти в Україні. Якщо на телебаченні, на радіо в сфері кіно українська мова утверджується, то в освіті, навіть попри певні зусилля влади, через інерцію кадрів на місцях, освітян та батьків сфера освіти значно русифікована.
В жовтні минулого року Верховна Рада прийняла за основу новий закон про освіту, і ми вже наближаємось до другого читання цього закону. Але проблема в тому, що, приймаючи цей закон за основу, Верховна Рада прийняла в поганій редакції мовну статтю — статтю № 7. Там надавалися лазівки, щоб обходити цю статтю. Наприклад, представникам меншин дозволялось здобувати освіту мовою меншин, зокрема російською. Також можна проводити освіту в різних навчальних закладах різними мовами. Якщо б в такій редакції ця стаття була прийнята в цілому, це означало б консервацію того стану, який є, а він є неприйнятним.
Тому представники різних громадських організацій, які багато років займаються питанням української мови, зажадали досягнути певних домовленостей з Міністерством освіти, щоб ця норма була змінена. Таких домовленостей ми досягли.
Багато місяців точились дискусії навколо цього, є ті, хто спекулюють, що нібито порушуються права меншин, але це не так — права меншин будуть захищені відповідно до нашої Конституції.
З іншого боку нарешті належне місце в світі посяде і українська мова», — розповідає Тарас Шамайда.
Зміни, які пропонуються.
За словами Тарас Шамайди, цю редакцію закону підтримала і міністр освіти Лілія Гриневич, і міністр Культури Євген Нищук, і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, і низка народних депутатів та громадських активістів.
Повну розмову можна прослухати в доданому звуковому файлі.