Громадське Радіо
Про це спілкуємося із членом Ради Національного екологічного центу України Олексієм Пасюком.
Тетяна Трощинська: Чи можна говорити про гарантії безпекти стосовно того, що там перебуває під цим саркофагом?
Олексій Пасюк: З точки зору головного завдання, яке цей саркофаг виконує, він його виконає. Ми можемо сподіватися, що 100 років він простоїть. Але головне для чого він зроблений зараз – це щоб зробити можливість для того, щоб розбирати старий саркофаг. І для того, щоб звідти виймати радіоактивні залишки.
Тетяна Трощинська: Де будуть проводити захоронення відходів і наскільки це безпечно?
Олексій Пасюк: Він не може бути абсолютно безпечним, тому що ми маємо справу із радіоактивними матеріалами. Але це дуже важливо, що він з початку був так спроектований, щоб ми могли це зробити. Бо була ще ідея залишити це паливо там назавжди. Але те, що у нас є можливість зробити його безпечним – це важливо.
Тетяна Трощинська: Ми можемо говорити, що ті країни, зокрема, країни великої сімки, та інші країни, які брали участь у фінансуванні цього проекту, вони мали б відстежувати і технічну справність?
Олексій Пасюк: Один із таких позитивних моментів участі закордонних донорів, це те, що не так багато історій існує про наявність корупції у подібних проектах.
Але виникає питання, а що ж дальше і звідки брати кошти на майбутню роботу? По-перше, його потрібно підтримувати у робочому стані .
Тетяна Трощинська: Із 2018 року, наскільки нам відомо, бо ще у 2017 році будуть його добудовувати. Фінансування ще є.
Олексій Пасюк: Там ще більше фінансування є,бо потрібно добудувати інфраструктуру. А це потрібно для того, щоб матеріали, які ми будемо виймати, їх можна було розділяти, фасувати і проводити захоронення. Але в України цих грошей недостатньо. І дуже потрібно, щоб депутати і влада розуміли, що питання із ЧАЕС ще не закрито.
Напевно, всі очікують, що ми знову підемо до міжнародних донорів, щоб вони допомогли із цією роботою.
Дмитро Тузов: І що, вони допоможуть? Як довго така допомога може тривати? Я не впевнений, що ми це підтвердимо, але в медіа прозвучала така цифра, що Україна тепер має витрачати 600 млн. щорічно на підтримання цього покриття.
Олексій Пасюк: Воно зараз звучить забагато, але треба із чимось порівнювати. Наприклад, зараз з`явилася нова інформація із Фокусіми, де вони перерахували скільки коштуватиме їм ця аварія.
Якщо раніше казали про 50 мільярдів доларів, то зараз кажуть уже про 180. Тепер зрозуміло, що ніяка кампанія не матиме стільки грошей, і всі японці дружньо за це платитимуть.
Дмитри Тузов: За аналогією щось подібне буде в Україні?
Олексій Пасюк: В Україні ми живимо. Я пам’ятаю, що у 90-ті роки в бюджеті було більш-менш окремими рядком, коли ми казали про 12% ВВП. Зараз сума менша, але це страшні кошти і їх постійно не вистачало.
Є аналогія, що потрібно збирати кошти на виведення реакторів із експлуатації. У нас є ще 15 блоків, які працюють в Україні і цифри, які були визначені, щоб їх відправляти, вони були на початку 2000-х. Після того була інфляція, але сума не перераховувалося. Зараз енергоатомна компанія відраховує у цей фонд, але всі розуміють, що цього буде недостатньо.
Дмитро Тузов: Ви дуже доречно загадали про 15 блоків, які працюють зараз в Україні. Це все так само блоки радянського зразка і доволі застаріла конструкція. Наскільки вони надійні?
Олексій Пасюк: Будь-яка атомна станція залишається небезпечною.
Більше того, ми залежні від Росії. Атомне паливо ми там досі купуємо і будемо продовжувати. Бо у енергетичній стратегії написано, що у 2035 році ми ще будемо купувати 50% палива у Росії.
Дійсно, 12 блоків в Україні до 2020 року мали б бути закриті. Тому що вони відпрацювали 30 років планового ресурсу. Зараз іде програма по їх подовженню, щоб вони відпрацювали ще 15-20 років додатково.
Безпечно було б їх зараз закривати. У нас в Україні зараз є такий момент, що є спад споживання електроенергії і у нас є час, щоб переходити на інші джерела. І це найкращий час, коли мало би переходити. Але замість того держава планує все рівно ставити атомну енергетику у центр системи.
Дмитро Тузов: Який ви бачите вихід із цієї ситуації?
Олексій Пасюк: Потрібно приймати важкі кроки і розуміти, що ми не зможемо на атомній енергетиці далі будувати енергетику і робити кроки по заміні. Потрібно будувати уже потужності із відновлюваною енергетикою, яка дає дійсно державну енергетичну безпеку.