Об’єднання територіальних громад в Україні відбувається найшвидше у світі, - Мінрегіонбуд

У студії Громадського радіо – вважає директор департаменту місцевого самоврядування та територіальної організації влади при Мінрегіонбуді Сергій Шершов.

Сергій Стуканов:  На початку січня віце-прем’єр міністр України Геннадій Зубко сказав, що рано чи пізно відбудеться перехід від добровільного об’єднання громад до об’єднання за допомогою адміністративних методів. Скільки на сьогодні громад об’єдналося? Якщо потрібно переходити до примусового об’єднання, то це означає що далеко не всі хочуть об’єднуватися?

Сергій Шершов: Станом на 1 січня 2018 року уже провели вибори у 665 об’єднаних територіальних громадах. Минулого тижня ЦВК оголосила, що 29 квітня перші вибори проведуть у сорока об’єднаних громадах. 19 рішень пропозицій про об’єднання зараз знаходиться в ЦВК, ще чотири є в облдержадміністраціях і 45 на різних стадіях готовності. Тобто, процес жвавий.

Сергій Стуканов: Якщо говорити про ті громади, які не об’єднувалися між собою: то потрібно говорити про це як про певні плями на території України, де процес ще не розпочався чи ми говоримо про це не як про плями, а як про істотну площину?

Сергій Шершов: Тут важливо враховувати менталітет: всі хочуть подивитися що ж за процеси відбуваються у тих об’єднаних територіальних громадах, а тоді вже приймати власні рішення. Щороку ми маємо динаміку плюс 30%. У 2015 році утворилося 159 об’єднаних територіальних громад, у 2016-му – +208, у 2017-му – +299. Також вже з’явилася можливість сільським, селищним радам приєднуватися до уже сформованих громад.

Лариса Денисенко: Які основні причини вагання? Що бентежить громадян? Чи існують вже якісь міфи щодо об’єднаних територіальних громад?

Сергій Шершов: Міфи існували ще і до початку впровадження цих процесів. 5 років тому людей, які вірили у ці процеси можна було порахувати на пальцях рук. Тепер мільйони людей підтримують ініціативу об’єднання.

Сергій Стуканов: Розкажіть, будь ласка, як відбуватиметься об’єднання територіальних громад з адміністративними методами? Як це виглядатиме на практиці? Це вирішуватиметься на рівні області чи в Києві?

Сергій Шершов: Концепція реформи самоврядування, яка існує зараз, не передбачає примусового об’єднання. Маючи за зразок проведення подібних процесів  закордоном, розуміємо, що всі вони завершувалися прийняттям закону про адміністративно-територіальний устрій, який і ставив крапку у цьому процесі. У цьому законі має бути затверджений перелік громад базового рівня, районного та обласного.

Сергій Стуканов: Геннадій Зубков казав, що особливо процес адміністративного об’єднання стосується Київщини. Київщина проблемний регіон в цьому плані?

Сергій Шершов: Проблемними регіонами є не лише Київщина. Можливо, це пов’язано із слабкою позицією органів державної влади, слабко проведеною роз’яснювальною роботою. По Київщині це, можливо, пов’язано із ціною землі, ресурсів.

Сергій Стуканов: У 2018 році скільки етапів виборів, довиборів до об’єднаних територіальних громад планується? І як на кінець року виглядатиме адністративно-територіальний поділ України?

Сергій Шершов: Все залежить від позиції органів місцевого самоврядування, самих жителів громад. Тому важко спланувати і сказати яка їхня кількість може утворитися.

Лариса Денисенко: Якщо і надалі буде простежуватися активна динаміка + 30%, про яку ви розповіли, вона відтермінує проектування/ухвалення закону про умовно примусове об’єднання, і на скільки це може відтермінуватися? 

Сергій Шершов: Якщо подивитися на практику інших країн, де відбувалися такі процеси, то темпи в Україні – найшвидші у світі. За два роки функціонування закону про добровільне об’єднання ми маємо близько 30% адміністративно-територіальних одиниць, які вже об’єдналися. Це 6 млн громадян України. У жовтні 2020 року чергові вибори до органів місцевого самоврядування мають відбутися уже на новій територіальній основі. Інакше, у нас будуть громади, спроможні реалізовувати проекти, вони матимуть більше повноважень і більше бюджетів і водночас – існуватимуть невеличкі сільські ради, які не надаватимуть громадянам подібних послуг. Тоді виникнуть проблеми з жителями, які будуть заявляти претензії про те, чому у нас немає гарної школи, відремонтованої дороги чи освітлення вулиці.