Іран та Україна зацікавлені створювати спільні підприємства в сфері сільського господарства. Зокрема, ідеться про надання в оренду української землі для вирощування пшениці, кукурудзи, сої, рапсу та інших продуктів. Гість ефіру — заступник голови асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин. Він розповів про ризики таких угод:
«Коли ми кажемо про підприємців, не залежно від того хто вони: наші національні українські, чи іноземні, вони керуються єдиним критерієм: якомога швидше отримати прибуток, бажано у цьому маркетинговому році. Тому коли ми кажемо про раціональне використання земель, то можна сказати, що останнє десятиліття агробізнес про збереження родючості ґрунтів не дбає. І проблема не в тому, що вони національні виробники, чи іноземні, проблема в тому, що вони – орендатори. Орендатор ніколи не буде піклуватися про землі, як про власне майно, його цікавить вижати з тої землі максимум прибутку, а що там буде з тою землею через 10-20 років – це його мало хвилює. Наявність оцього мораторію на відчуження сільськогосподарських земель в Україні – дуже цікава річ з економічної точки зору. З одного боку, Україна – це таке «поле чудес» для агробізнесу, тому що ви можете заходити в український агробізнес, не витрачаючи великих грошей на придбання землі у власність, і з іншого боку, ви можете цю землю досить нещадно експлуатувати, тому що вона не ваша, її вартість на ваших доходах ніяк не відбивається, ви можете привести її в зовсім поганий стан, вирощуючи, наприклад, соняшник багато років поспіль, але вам за це нічого не буде», – сказав Андрій Мартин.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.