Оскільки палац є офіційною резиденцією президента, то має називатися Президентський, а не Маріїнський — Олександр Кучерук

Маріїнський палац. Коротко про його історію.

Ведучі

Василь Шандро

Гостi

Олександр Кучерук

Оскільки палац є офіційною резиденцією президента, то має називатися Президентський, а не Маріїнський — Олександр Кучерук
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/02/hr-hh-22-02-14_kucheruk.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/02/hr-hh-22-02-14_kucheruk.mp3
Оскільки палац є офіційною резиденцією президента, то має називатися Президентський, а не Маріїнський — Олександр Кучерук
0:00
/
0:00

Нині в Маріїнському палаці проходять урочисті державні події — нагородження, вручення грамот послами іноземних держав, зустрічі офіційних делегацій на найвищому рівні. А про історію, назву і призначення палацу в різні періоди нам розповів Олександр Кучерук, історик НМІУ.

Олександр Кучерук: Територія, на якій розташований Маріїнський палац, довгий час була не забудована. Там була ґрунтова дорога та урвище над Дніпром. Місце було напівдике. З часом Київ розвивався. За словами одного французького дипломата, який працював при дворі, на території Маріїнського парку мали б бути державні установи: канцелярія, генеральний суд тощо. Палац задумувався як частина певного ансамблю будівель. Але плани змінилися.

Кажуть, що архітектором палацу є Вартоломей Растреллі. Цікаво, але він жодного разу в Києві не був. Крім того, в списку своїх праць, який він опублікував у кінці свого життя, Маріїнського палацу немає.

Коли Наполеон ішов на Москву через Білорусь, частину його армії було взято в полон. Чомусь привезли їх до Києва. Треба було десь розмістити полонених. Обрали Маріїнський палац, бо там ніхто не жив, і він був у занедбаному стані. Таким чином палац було перетворено на табір для військовополонених. Через деякий час кілька сотень цих військових померли в самому палаці через інфекційну хворобу.

У 1819 році трапилася пожежа. Палац вигорів вщент. Залишилися флігелі. Врятувала його приватна ініціатива, яка займалася виготовленням штучної мінеральної води. Палац було взято в оренду та відбудовано. Приведена до ладу будівля стала санаторієм.

Коли палац був знову відкритий для використання у 1870 році, тоді зробили альбом і описи його інтер’єрів. Так от сьогодні він виглядає майже так само, як у 1870 році.

Всі часи офіційна назва Маріїнського палацу до революції була — «Царський» або «Імператорський». Навіть у 30-х роках, коли там знаходився совєтський республіканський парламент, його називали «колишній царський палац». З 1950-х за ним неофіційно закріпилася назва «Маріїнський», запозичена від Маріїнського парку, найменованого під час заснування на честь Марії Олександрівни, дружини Олександра II. Саме вона в 1874 році виділила 22 тисячі карбованців сріблом на закладення парку. У 1993 році офіційно Київська міська рада ухвалила назву «Маріїнський палац».

Зараз оскільки палац є офіційною резиденцією президента, то має називатися Президентський, а не Маріїнський. Окрім того, що там відбуваються великі зустрічі та наради, також створені умови для відвідування. Можна прийти на екскурсію та роздивитися цю будівлю, яка має довгу та важку історію.

Фото: Вікіпедія

Повністю програму слухайте в аудіофайлі


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS