Реджеп Ердоган/Фото ілюстративне
Розмова з кандидаткою політичних наук, старшою аналітикинею Центру досліджень сучасної Туреччини Євгенією Габер.
Євгенія Габер: Туреччину не оминула пандемія. Вона серйозно вплинула на економіку та внутрішньополітичну ситуацію у країні. Нині Туреччина переживає кризу у фінансовій системі, девальвацію ліри у понад 2 рази. Це безпрецедентний рівень падіння турецької валюти. Валютна криза впливає на імпорт-експорт, на економічно-фінансову та політичну ситуації. Це вже переростає у настрої суспільства, які можуть призвести до певної політичної кризи.
Туреччина позиціює себе як гравця, який має глобальні амбіції у багатьох регіонах.
Євгенія Габер: Причиною девальвації ліри є специфічна монетарна політика президента Ердогана. Вона полягає у ручному управлінні Центробанком, примусовому зниженні облікової ставки на кілька пунктів упродовж останнього місяця. Це відбувалося 3-4 рази. Щоразу призводило до знецінення валюти. Є також зовнішньополітичний фактор, яким пояснюється така політика Ердогана: боротьба з банківськими лобі та зовнішніми ворогами.
Євгенія Габер: Нині градус невдоволення політикою керівництва країни є дещо вищим, ніж у попередні часи. Є локальні протести. Швидке погіршення в економіці призводить до зростання невдоволення населення. Ключовою може бути позиція опозиційних партій у Меджлісі. Країна перейшла на президентську форму правління у 2017 році. Зараз опозиційні партії говорять про необхідність повернення до парламентської чи парламентсько-президентської форми правління, щоб впливати на ухвалення рішень.
2023 рік є знаковим для країни. Усі програми розвитку усіх галузей країни означені цією датою. У 1923 році утворилася республіка після розпаду Османської імперії. Ататюрк був її засновником. Ердоган вважає себе не першою, але й не другою людиною після Ататюрка, засновником нової Туреччини. Для нього 2023 рік — це 100 років від заснування республіки, 20 років його перебування при владі та наступні загальнонаціональні вибори.
Євгенія Габер: Цей рік був позитивним для українсько-турецьких економічних взаємин. Ми зберегли загальний обсяг товарообігу $5 млрд. Через локдауни, світову економічну ситуацію, ми далекі від задекларованої двома президентами мети у $10 млрд. Досі не підписана угода про Зону вільної торгівлі. Вчергове анонсоване її підписання у лютому 2022 року.
Євгенія Габер: Туреччина послідовно відстоює позицію, що вона не є провінційною країною, має свої інтереси та не боїться заявляти про них відкрито. А також заявляти, що відстоюватиме їх, незалежно від того, хто перед нею: країни НАТО, РФ чи інші. Країна керується національними інтересами.
Для України — це збіг: розуміння Туреччиною викликів безпеці та інтересів у Чорноморському регіоні, невизнання незаконної анексії Криму РФ. Водночас є напрямки та регіональні театри дій, де Туреччина зав’язана з РФ.
Проєкт із постачанням Україні Bayraktar — це не лише торговельна угода. Це важливий технологічний проєкт. Йдеться про можливості перспективи спільного виробництва цих безпілотників. Це означає певний рівень довіри та політичного діалогу. Співпраця Туреччини з Україною не є ситуативною чи тимчасовим проєктом. Не варто забувати, що Османська імперія воювала з російською імперією.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS