Книжка «Паркомуна. Місце. Спільнота. Явище» присвячена відомому київському сквоту Паризької комуни. Метою Дослідницької платформи є створення живого архіву українського мистецтва від початку 80-х років до сьогодні. До книги увійшли статті, що розкривають історію сквоту, аналізують виставкову діяльність його учасників, а також досліджують значення Паркомуни, як явища в цілому.
Тетяна Кочубінська: Сквот с английского означает захват. Прежде всего ассоциируется с захватом, как каким то творческим сообществом. На улице Парижской комуны было общество художников, которое полулегально жило в одном из заброшенных домов. Паркомуна была местом знакомств и пересечений не только киевской тусовки, но и людей из-заграницы.
Ксенія Малих: Там відбувалися перші так звані київські рейви. Вже починалося на Паркомуні. Воно було наймоднішим місцем. Коли приїздили якісь куратори із Заходу, то їх завжди вели в Паркомуну і саме там вони знаходили найцікавіших художників.
Сергій Стуканов: Розкажіть про цих художників. Хто саме там жив?
Тетяна Кочубінська: Сквоту на улице Паркому предшествовал сквот на бывшей улице Ленина, там был другой круг художников. Изначально в доме на улице Паркомуны жило 8 художников. Это Александр Гнилицкий, Олег Голосий, Валерия Трубина, Александр Клименко, Юрий Соломко, Василий Цаголов, Дмитрий Кавсан, Леонид Вартиванов. Потом к ним присоединился Максим Мамсиков. Но на ближайших улицах жили и другие творчиские люди. Поэтому мы говорим о круге художников, а не просто о группе.
Любомир Ференс: Кому ця книжка буде цікавою?
Ксенія Малих: Це перша книга в історії України, де описане наше місцеве художнє явище. Паркомуна – дуже важливий період в історії мистецтва нашої країни. Надалі ми плануємо писати про явища та події, які відбувалися і по інших українських містах.
«Паркомуну. Місце. Спільноту. Явище» можна буде придбати у магазині «Резидент» у PinchukArtCentre з 23 червня 2018 року.
Повну версію розмови дивіться у доданому відео файлі.