«Парламент культивує образ України як «дикого Сходу», — експертка

Василь Шандро: Наскільки символічним і типовим було те, що трапилося після виступу Джо Байдена? Чи неможливо було уникнути хоча б цього тижня цієї «карнавалізації»? Що це може означати для людей з інших країн, що дивляться ці події?

Юлія Комарова:  На жаль, це культивування стереотипу «дикий Схід». Це те, як говорили про Україну за часів президента Кравчука, і, на жаль, це стереотип до сих пір залишається, і ми його час від часу підтверджуємо.

Василь Шандро: Тобто ми для Європи — «дикий Схід» все одно?

Юлія Комарова: Так. Попри  наші європейські прагнення, попри те, що багато крові пролито за європейські цінності. Ми є такою незрозумілою і непрогнозованою «мавпочкою з гранатою». І от напередодні року вогняної мавпи ми показали свій вогняний темперамент і можливість кинути гранату в найбільш неочікуваний момент.

От саме тоді, коли від нас чекали зразкового тижня. І всі казали, що було б добре, якби пан Байден затримався до кінця тижня, чи до Нового року. І тут проривається наше революційно-козацьке нутро. При чому я не маю жодного сумніву у домовленості цього поєдинку, але разом з тим, не маю жодного сумніву, що пан Барна був використаний всліпу.

Василь Шандро: Це свідчить про незрілість нашого суспільства?

Юлія Комарова: Так. Такі речі у нас доволі часті і типові. Нічого ж не змінюється. Якби змінювалися сценарії чи були б задіяні інші інструменти, а так одне й теж саме. Це якась така дитяча хвороба, яка говорить про нашу незрілість. І водночас дає надію, що все ж таки з часом ми зможемо подолати в собі ці моменти. Як кажуть, що з молодих радикалів потім виходять впевнені консервативні політики.