У студії Олександр Лємєнов, експерт антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ, та Тарас Бойко розповіли, що змінить присутність представників громадськості в складі конкурсних комісій.
Любомир Ференс: Що зміниться через те, що ви увійшли до конкурсної комісії по відбору кадрів у ДБР? Здається, були повідомлення, що громадськість хочуть не допустити.
Олександр Лємєнов: Були попередні повідомлення про те, що громадськість хочуть не допустити. Більше того, в нас були чіткі підстави стверджувати це. Але ситуація склалася трохи інакше, вочевидь, представники влади вирішили відреагувати на наші меседжі, що ми не допустимо фактично дискваліфікації справжньої громадськості, реальних експертів, які півтора року супроводжують конкурс на обрання керівництва ДБР. І були допущені четверо представників громадськості до двох конкурсних комісій, які ще наразі не створені.
Любомир Ференс: Що буде робити конкурсна комісія, кого ви будете обирати в ДБР?
Олександр Лємєнов: За попередньою інформацією одна конкурсна комісія буде обирати співробітників центрального апарату ДБР, інша – співробітників відокремлених територіальних підрозділів.
Любомир Ференс: Ваша конкурсна комісія від громадськості буде обирати разом з офіційними членами комісії, які обирали Романа Трубу та його заступників?
Олександр Лємєнов: Ні, це зовнішня і внутрішня комісії. Ми говоримо про дві внутрішні конкурсні комісії, в складі яких буде по двоє представників громадськості, плюс – двоє представників, здається, ДБР і один – органу виконавчої влади.
Любомир Ференс: Чому, на вашу думку, до цих комісій потрібно було вводити громадськість?
Олександр Лємєнов: Тому ще це передбачено чинним порядком, затвердженим рішенням Кабміну.
Любомир Ференс: Якби не ввели, що могло б бути?
Олександр Лємєнов: Була б така ситуація, як при обранні керівництва ДБР, коли 9 з 9 були представниками двох найпотужніших політичних сил: БПП і Народного фронту.
Любомир Ференс: Коли все-таки запрацює ДБР? У вересні чи через рік?
Тарас Бойко: Зі слів Романа Труби, директора ДБР, це має бути у вересні цього року, не пізніше.
Любомир Ференс: Роман Труба не є достатньо відкритою людиною, поки що, здається, давав невеликі коментарі ЗМІ. До кінця не зрозуміло, хто очолив один із найпотужніших антикорупційних органів України.
Тарас Бойко: З самого початку він відгукнувся на запрошення на круглий стіл стосовно проблем ДБР – це відбулося практично одразу після його призначення. На перший погляд, був максимально відкритим. Правда потім, напевно, в силу якихось політичних моментів, у тому, що стосується участі громадськості, відкритості, порядків інших процесуальних документів щодо діяльності ДБР, які затвердив Кабмін, вже виникли проблеми.
Рада громадського контролю буде утворюватись за таким принципом, як у НАЗК, де вона абсолютно не працює, був відкинутий такий принцип, як у НАБУ – за рейтинговим голосуванням у Інтернеті, що звичайно буде ставити Раду громадського контролю у залежність від ручного керування з боку директора ДБР. Сподіваємось, наша активна участь і в міру критики допоможуть йому стати назад у шлях співпраці з громадськістю.
Любомир Ференс: Два тижні тому, здається, народний депутат України Мустафа Найєм говорив, що зараз стараються забрати деякі повноваження у заступників, щоб повністю ДБР була підконтрольна керівнику. Чи правда це?
Олександр Лємєнов: Абсолютно. Ми виступали втрьох: Я, Олексій Гриценко від «Автомайдану» та Мустафа Найєм на брифінгу в ВРУ. Ми чітко дали зрозуміти керівництву ДБР та їхнім політичним патронам, що займатися тим, чим вони займаються – перерозподілом повноважень, які, хоч і частково, але прописані в законі, перетягування канату в сторону Романа Труби не є релевантним і не є на часі.
Більше того, ми розуміємо, що подеколи Роман Труба орієнтується не на свої бажання, а на політичні вказівки зверху. Ми можемо вказати прізвища людей, які безпосередньо намагаються впливати на Романа Трубу – народний депутат Сергій Пашинський, Олександр Турчинов як один із близьких соратників пана Пашинського.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.