infoline.ua
Дмитро Тузов: Стосунки міністерства юстиції і НАЗК зараз виглядають як відкрите протистояння. Досі не затверджено порядок перевірки електронних декларацій, хоча НАЗК запевняє, що передали його вам ще в липні. А також в НАЗК скаржаться, що їм не відкрили реєстри. Давайте почнемо з цього.
Павло Петренко: Немає жодного протистояння. Є чітка позиція міністерства, що будь-який державний орган має діяти на підставі Конституції, закону і Конвенції з прав людини. Коли створювали НАЗК, я особисто вносив закон про запобігання корупції в парламент. Але, на жаль, за останній рік НАЗК не проявило своєї ефективності на відміну від інших антикорупційних органів.
НАБУ дає результат у вигляді конкретних справ і кримінальних проваджень, повертає гроші до державного бюджету. А чим займалося НАЗК? Всі гуртом робили за них систему електронного декларування, щоб вона запрацювала. Вони отримали величезне бюджетне фінансування але не змогли розробити нормативну базу для своєї роботи.
Питання перевірки електронних декларацій вони дотягнули до останнього моменту. І той порядок перевірки, який вони не спромоглися розробити, міністерство і громадські експерти розробили за останній тиждень.
Дмитро Тузов: Це ви про той документ, який вони передали вам 10 числа?
Павло Петренко: Той документ, який вони передали 10 числа – це той, який розробило за них міністерство юстиції. НАЗК виконало технічну функцію – просто за нього проголосувало.
Зараз я зроблю ексклюзивну новину. Годину тому я зареєстрував цей порядок. Він став нормативним актом. Після публікації в будь-якому з офіційних видань він почне діяти. Але українці чекають, щоб НАЗК почало виконувати функції, визначені законом.
Дмитро Тузов: В НАЗК кажуть, що вони ще досі не отримали від міністерства доступу до частини реєстрів і не можуть нормально працювати. Зокрема називають єдиний реєстр довіреностей, спадковий реєстр, держреєстр виконавчих проваджень.
Павло Петренко: Це брехня. Десь вісім місяців тому ми запропонували їм підписати меморандум про співпрацю, після чого їм буде надано доступ до реєстрів. Після підписання вони фактично втратили інтерес до технічної сторони питання. Але ж робота тільки з цього починається! Потрібно було надіслати своїх спеціалістів, яким би ми надали електронні ключі доступу. Станом на сьогоднішній день НАЗК чомусь технічно не готове підключатися до жодного реєстру.
Дмитро Тузов: А ви готові забезпечити їм доступ?
Павло Петренко: Звичайно. Так само, як ми це зробили з НАБУ, яке так само створювалося з нуля. Ми теж підписали меморандум і за місяць вони користувалися усіма нашими реєстрами. Чому у НАЗК це не виходить? Напевно проблема десь всередині їхнього царства.
Наталка Соколенко: Давайте поговоримо про комісію розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Йдеться про те, що у громадян відбирають майно шляхом втручання в реєстр. Це роблять недобросовісні нотаріуси. 52 родинам ця комісія повернула їхню власність. Що буде далі? Які санкції застосують до нотаріусів?
Павло Петренко: Рейдерство у нас з’явилося з 90-х років. Це переділ власності і бізнесу. Але раніше це відбувалося по-іншому. У мене, наприклад, був випадок у знайомих в 2011 році, коли в новій квартирі в щойно збудованому будинку просто врізали нові замки. Тоді ще не було такого загально реєстру. І рейдери оформили «продаж» квартири по підробному паспорту власниці. Я включився і ми допомогли цій сім’ї але суди тривали 4 роки. Вони витратили купу нервів, часу, грошей на суди, щоб повернути свою власність.
В Україні діяло 30 злочинних груп, які займалися рейдерством. Коли ми робили реформу у сфері реєстрації, ми вперше створили інститут адміністративного оскарження. Комісія, яка почала працювати в міністерстві юстиції, реагує на такі порушення протягом 15 діб.
52 родини, про які ви сказали, – це недобудований будинок на Харківському шосе, які стали заручниками і забудовника і шахраїв, які хотіли скористатися ситуацією. Нотаріус в цій ситуації став співучасником шахраїв, бо закон забороняє переоформлювати об’єкт незавершеного будівництва на третю особу. Ми відключили нотаріуса від реєстру і анулювали його свідоцтво. Також всі матеріали передані до ГПУ, відповідальність за такі дії, за новим законодавством, становить від 2 до 10 років тюрми.
Ми запустили новий сервіс смс повідомлень. Ви можете зайти на сайт міністерства юстиції, знайти розділ смс повідомлення про свою нерухомість, заповнити картку, внести реєстраційний номер майна і свій номер мобільного і ви буде отримувати смску про будь-який початок перереєстрації на вашу власність. Але після прийняття антирейдерського законодавства кількість порушень зменшилась в рази.
В місяць в Україні здійснюється 250 000 реєстраційних дій. Це величезна кількість! А скарг до нас тепер надходить всього 15-20 на місяць.
Наталка Соломенко: Володимир Друмашко питає вас на нашій сторінці в facebook, чому державні реєстратори не надають інформацію про власників будинків ініціативним групам зі створення ОСББ?
Павло Петренко: Державний реєстратор має таку інформацію надавати по запиту. Але можна її отримати і без державного реєстратора, просто зайшовши у Єдиний державний реєстр нерухомого майна. Він у нас відкритий.
Дмитро Тузов: Такі питання багато кого хвилюють. Наприклад Христина Морозова запитує про захист прав громадян, які купують житло, а потім стають жертвами махінацій через подвійний продаж житла. Христина пише про те, що до таких схем залучені нотаріуси, які на кілька хвилин знімають блок у державному реєстрі і переоформлюють нерухомість.
Павло Петренко: За вчинення злочину людина несе кримінальну відповідальність. Ця ситуація, яку описала Христина, коли нотаріус знімає заборону на відчудження, а потім робить певну дію і повертає заборону на місце, – це склад злочину. Але особи, які це роблять, можуть легко бути ідентифіковані, оскільки в реєстрі неможливо зробити якусь дію непомітно. Всі будуть бачити, хто це зробив. За такі дії передбачена кримінальна відповідальність.
Таких нотаріусів, які хочуть сісти у в’язницю, на щастя в Україні одиниці. Всіх їх ми вже позбавили свідоцтв і я сподіваюся, що нових таких випадків більше не з’явиться.
Наталка Соколенко: Запитання від вимушених переселенців, які мають майно і зобов’язання перед банками на окупованій території. Які обставини можна вважати форс-мажором? Часто буває так, що людина брала кредит на житло, яке наразі зруйноване або недоступне не з вини власника, а з вини бойовиків. Але банки не визнають події на сході форс-мажором і вимагають повернути гроші або натравлюють колекторів.
Павло Петренко: Я почну з другої частини питання. Якщо вам хтось дзвонить з погрозами щодо кредиту, то треба одразу фіксувати, хто це, по можливості записати ромову і звертатися до поліції. Це шахраї, які повинні нести відповідальність по закону. У нас немає такої професії як колектор. Це моя рекомендація як міністра.
Питання форс-мажору краще врегульоване з кредитами, які беруть підприємці. Якщо ж це споживчий кредит, іпотечний кредит, то кожен договір треба читати окремо, оскільки багато банків маніпулювали з текстами у частині про непереборні обставини. Тому тут у мене така порада: треба озброїтися гарним юристом. Не у кожного є можливість юристу платити і тому ми зараз розширили коло осіб, які можуть претендувати на безоплатну правову допомогу. Вимушені переселенці можуть її отримувати. Таких центрів понад 500 по всій країні. Тому приходьте зі своїми договорами до бюро безоплатної правової допомоги і отримуйте консультацію від фахівця.
Дмитро Тузов: Чи змінилася за вашими спостереженнями ситуація з банками?
Павло Петренко: По моїм спостереженням ситуація особливо не змінилася. І тут є спільна провина. По-перше, кожна людина, яка приходить в банк, повинна розуміти, що її підпис – це не формальність. Тому моя рекомендація – читати документи включно з дрібним текстом.
Дмитро Тузов: Петро Кошуков питає, чи вважаєте ви нормальним співпрацювати з РФ по питанням екстрадиції в умовах конфлікту? Україна задовольнила 40% запитів РФ на екстрадицію з 2014 року.
Павло Петренко: Уявіть собі ситуацію, коли людина знаходиться у в’язниці на території РФ. І його родичі приходять до нас і просять застосувати конвенцію, щоб його повернути. Звичайно, що ми зробимо все, щоб людину звідти витягти. І мова йде не тільки про політв’язням. Ми отримали з території РФ більше своїх громадян, ніж передали їхніх. У нас немає інших контактів з міністерством юстиції РФ окрім як дипломатичних. І це єдина можливість повернути наших громадян.
Дмитро Тузов: Чи рухається процес звільнення по лінії Мінюсту?
Павло Петренко: По політичним в’язням процес важкий. Він рухається в рамках дипломатичних перемовин. Зараз РФ знову зупинила процес передачі нам українських громадян. Тому я як міністр юстиції не буду припиняти процес виконання конвенції.
Наталка Соколенко: Віктор Тимощук питає про долю законопроекту про адміністративну процедуру. Він мав би замінити численні інструкції, які регулюють взаємини між чиновниками і громадянами.
Павло Петренко: Для мене так само цей законопроект є важливим. Мені б хотілося, щоб з’явився закон, який би зробив всі бюрократичні процедури простішими, універсальними і обмежив би бюрократа у маніпуляціях. Законопроект зараз в стадії обговорення. Є ще пропозиції від наукового середовища. Я планую, що протягом весни ми подамо до парламенту узгоджений текст.
Дмитро Тузов: Частина питань стосуються теми перевірки електронних декларацій. Дар’я Говорун запитує: зараз активно відбувається перевірка суддів. Скажіть, які кроки зробило міністерство юстиції, як тримач реєстрів, для надання можливості членам ГРД (Громадська рада доброчесності) отримати доступ до інформації щодо нерухомого майна?
Павло Петренко: Здається ми одними з перших зробили для членів ГРД цей доступ безкоштовним і ініціювали відповідну постанову Кабміну, яка вже діє.