Пенсійний фонд звітує про ненараховані жителям окупованих територій пенсії як про економію бюджету, - Вершиніна

В центрі Києва з’явилися сітілайти з зображенням видатних донеччан Василя Стуса, Володимира Сосюри й Анатолія Солов’яненка з написом «Йому б ви теж не дали пенсiю? Пiдтримай законопроект №6692».

Більше про кампанію розповіла Валерія Вершиніна, координаторка програми радників з питань ВПО при МінТОТ.

Анастасія Багаліка: Про що мають нагадати ці три білборди й кому?

Валерія Вершиніна: Наша програма вже два з половиною роки працює з проблемами виплати пенсій населенню, яке постраждало від агресії РФ на cході нашої країни. Це не тільки ВПО, але й особи, які переїхали сюди раніше, але мали реєстрацію; мешканці непідконтрольних територій; особи, які вже тут інтегрувалися, придбали житло, прописалися і хочуть відмовитися від прописки. Всі ці особи мають одну спільну рису: якщо вони пенсійного віку, то мають проблеми з поновленням, призначенням пенсії, з виплатою заборгованості. Це проблеми різного ступеню, але, на жаль, вони вже тривалий час не вирішуються. Що далі триває конфлікт, то більше ми чуємо таку суспільну думку: ці люди «не наші», ми намагаємося забути про ці території, вони кликали Путіна. А найулюбленіше: їм має платити РФ.

Трагізм ситуації в тому, що це, як якийсь Гордіїв вузол, у якому зв’язалися повноваження ВР, Кабміну, громадська думка, коли замість того, щоб бути толерантними до частини свого населення і захищати його, починають потурати окупантові й казати, що вони «не наші». Якщо ці люди не наші, то за що ми воюємо? Ми маємо повернути свою землю, своїх громадян, а допоки ми їх не повернули, маємо про них турбуватися й робити все, щоб вони відчували нашу турботу.

Цією кампанією ми спробували зламати стереотип за рахунок навіть не самого фільму, який став дуже відомим, а за рахунок того, що дуже часто використовуються саме ці стереотипи: «ми не хочемо фінансувати тероризм». Уявіть собі пенсіонерів, які справді фінансують тероризм: із наших пенсій фінансують тероризм! 

Наша кампанія в першу чергу орієнтована на депутатів ВР, на тих осіб, у компетенції яких закон №6692, на підтримку якого зараз розміщені ці три сітілайти. Наприклад, на одному з них Василь Стус, відомий донеччанин, і питання: «Йому б теж ви не платили пенсію?» Якщо всі донеччани такі погані, якщо через це можна порушити права, то і йому теж? І починають казати: «Ні, це маніпуляція, ви використовуєте мертвих». Людоньки, ви не помічаєте 400 000 живих – добре, що помітили хоча б мертвих!

Анастасія Багаліка: У соцмережах пишуть, що справа не тільки в тому, що ці люди померли. Ще пишуть: якби ці люди були живі, вони б виїхали.

Валерія Вершиніна: Знаєте, дуже легко казати, що всі, хто хотів, виїхали. Куди виїхали, як виїхали, хто взявся забезпечити їх житлом? Наші програми радників працюють у кожній області. Я не пам’ятаю і двох днів за ці чотири роки, щоб хтось не питав за якесь соціальне житло, можливості перевезти, прийняти, розмістити стареньких. У нас немає системи, яка б сприяла евакуації старих, в Україні не було евакуйовано жодного міста, не було залучено жодної централізованої програми до евакуації старих і маломобільних людей.

Ми не знаємо, яким би був Стус, якби він дожив до 90, хто б його прихистив. Можливо, йому президент і дав би квартиру. Але справа в тому, що пенсіонери не зобов’язані бути героями чи активістами. Вони можуть бути розумними або нерозумними, здоровими або хворими, сильними або слабкими. Це не має впливати на їхнє право на пенсію.

Якщо зараз ми погодимось, що людей можна позбавити пенсії, тому що вони не можуть чогось, недостатньо патріотичні, то давайте завтра погодимось із тим, щоб просто забрати в недостатньо патріотичних людей квартири або дітей.

Законопроект №6692, який має покращити статус цих людей, не передбачає фінансування виплати пенсій на непідконтрольних територіях або закидку туди якихось матеріальних ресурсів. Це спосіб полегшити життя значної частини людей, які можуть приїхати сюди. Законопроект №6692 передбачає, що громадяни України, які можуть приїхати на підконтрольну Україні територію, можуть пройти перевірку щодо встановлення своєї особи й на підконтрольній Україні території отримати пенсію, не маючи довідки ВПО. Цей законопроект також передбачає, що пенсія має нараховуватися всім громадянам України за електронними справами без надання паперової копії.

Ми говоримо не про те, щоб фінансувати непідконтрольні території, а про те, що людина не зобов’язана бути переселенцем, щоб отримувати свою пенсію

Анастасія Багаліка: Це все одно не вирішить проблеми маломобільних громадян.

Валерія Вершиніна: На жаль, ми не можемо зараз запропонувати рішення, яке б дозволило забезпечити фінансування маломобільних людей. Цих людей значно менше, ніж інших, зрозуміло, що їм тяжче. Але якби ми відкрили шлях для мобільних, якби ця система запрацювала, це би відкрило шлях до того, щоб зосередитися на проблемах маломобільних.

Наталя Соколенко: У свіжому рішенні Верховного Суду йдеться про те, що відсутність за місцем проживання під час різного роду перевірок не є підставою для того, щоб припинити виплачувати пенсії внутрішньо переміщеним особам.

Валерія Вершиніна: Але, на жаль, це рішення допоможе лише тим особам, які вирішать піти до суду, це допоможе їм виграти. Держава ж має забезпечувати таку систему, в якій громадянам не доведеться ходити до суду за реалізацією кожного свого права. Це рішення зачіпає лише правовідносини ВПО з державою і не спростить життя тим людям, які не хочуть бути ВПО.

Анастасія Багаліка: За ці роки, поки велика кількість людей на непідконтрольній території не отримувала пенсію, їх забували порахувати в плануванні наступного бюджету чи ні?

Валерія Вершиніна: На жаль, є така ситуація, коли закон не виконується. Справа в тому, що на всіх цих людей має нараховуватися пенсія. Як тільки вони стануть ВПО або якщо ми повернемо ці території, ця пенсія має бути їм виплачена в повному обсязі. Якщо ці люди помруть, не дочекавшись цього, їхні спадкоємці зможуть отримати цю суму. Але, на жаль, поки людина з непідконтрольної території не отримує довідку ВПО і не звертається за пенсією, вона навіть не нараховується. Наприклад, у 2016 році про такі ненараховані пенсії Пенсійний фонд звітував як про економію бюджету. Це стало причиною того, що багато громадських організацій, проектів зосередили свою активність на захисті пенсійних прав. Якщо система починає записувати борги собі в досягнення, то це вже страшно.

Анастасія Багаліка: Як ми підраховуємо людей? Ми можемо спиратися хоча б на якісь дані про кількість людей, які мають право отримувати пенсію, але проживають на окупованих територіях? Частина з них могла померти, частина – виїхати в РФ. Ми навіть не маємо жодного уявлення, про яку суму грошей говоримо?

Валерія Вершиніна: Тим не менше, ми можемо це порахувати теоретично. По-перше, держава точно знає, скільки людей вона мала на окупованих територіях на момент окупації, точно знає, скільки людей виїздило, оформлювало статус ВПО. Найбільша кількість пенсіонерів із тимчасово окупованих територій, яка хоч колись була зареєстрована, – це близько 73% від тієї кількості людей, які проживали на непідконтрольних територіях на момент початку військових дій. Ми розуміємо, що певною мірою частина людей свої пенсії мала отримувати. Але це був короткий момент часу, після того кількість пенсіонерів, зареєстрованих як переселенці, постійно падала. Ми розуміємо, що якась частина людей померла, якась – набула права на пенсію за віком. Хоч не дуже точно, але ми можемо розуміти, що не менше 400 000 пенсіонерів ніколи не виїжджали на підконтрольну Україні територію. Скоріше за все, це приблизно та кількість людей, яка є на непідконтрольних територіях зараз. Плюс – ми маємо близько 900 000 тих пенсіонерів, які обліковуються як ВПО і періодично отримують пенсії в Україні.  

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.