Переговори у Парижі завершилися лише усними домовленостями, яких, проте, сторони повинні дотримуватися. Євген Бистрицький, виконавчий директор міжнародного фонду «Відродження» не спішить називати результати перемовин «поразкою Порошенка» чи «виграшем Путіна» — ситуація значно складніша для оцінювання.
Як зазначив гість, наразі є три позиції: війна для відвоювання окупованих територій, замороження конфлікту або те, що запропоновано у Парижі. «Ті, хто проти домовленостей у Парижі, підтримують або продовження воєнний дій, або заморозку конфлікту. Але обидві ці позиції грають проти України». Зі слів Бистрицького, Захід залишає за собою позицію арбітра. Йдучи на замороження конфлікту, ми мусили б забути про Крим, а нам необхідно мислити в категоріях єдиної України.
Одна із вимог, поставлених Україні під час перемовин — амністія бойовиків. Українське суспільство різко відреагувало на таке зобов’язання. Проте, як пояснив Євген Бистрицький, це не означає цілковиту безкарність злочинців. Україна відновила членство у Міжнародному кримінальному суді. Ця установа займається найтяжчими злочинами проти людства. Тобто злочини проти людства, скоєні на окупованих територіях, не будуть вибачені.
Щодо амністії — експерт переконаний, що вона потрібна, бо дуже багато людей було задіяно у воєнних діях або допомозі бойовикам. Якщо усіх їх притягнути до відповідальності, провести вибори буде неможливо. Проте амністія і самі вибори будуть проходити під контролем ОБСЄ. Вони будуть частково виконувати функції міліції і контролювати кордон із Росією. Якщо міжнародні спостерігачі визнають вибори чесними і прозорими, місцева влада із центральною буде вирішувати, що робити далі. Тоді стане зрозуміло, наскільки Росія здатна поступитися своїми позиціями у регіонах, зауважив пан Бистрицький.