Підняття мінімальних зарплат не призведе до інфляції, — економіст

Тетяна Трощинська: Чи призведе зростання мінімальної зарплати до зростання інфляції?

Григорій Кукуруза: Ні. Номінально начебто вдвічі зросте навантаження на підприємства, але ми розуміємо, що це держсектор, що отримував менше, ніж 3200 грн. Реальне навантаження на зарплату зросте від 3 до 15%, левова частка — до 7%.

Це приведе до збільшення доходів Пенсійного фонду на 14 млрд. Також буде збільшення внутрішнього попиту на найдешевші товари, здебільшого продукти харчування.

Тетяна Трощинська: Є дуже багато критики цієї ідеї. Чому?

Григорій Кукуруза: Економіст Альфред Маршалл казав, що якщо ведмедя навчити малювати криву попиту і пропозиції, він стане економістом. Критики підвищення мінімальної зарплати стверджують, що у нас встановлена рівновага між попитом і пропозицією на ринку. При підвищенні зарплати крива пропозиції стане меншою, і начебто це призведе до зростання безробіття.

Але ми розуміємо, що у приватному секторі ніхто не працює менше, ніж за 3200 грн. Тобто це тільки оптимізація коштів з метою мінімізації податкового навантаження.

Натомість у державному секторі є мовчазний договір: як платять, так і працюють.

Андрій Куликов: В Україні ще не вичерпаний резерв зростання безробіття?

Григорій Кукуруза: У нас ніколи не було коректної статистики по безробіттю. Більшість людей не реєструється у центрах, а працюють у «чорному» секторі. У нас є 16 млн робочої сили, з них лише 8 млн платять ЄСВ.

Інші — самозайняті, наприклад, вирощують картоплю на городі і продають. Насправді вони безробітні, не мають кваліфікації і не можуть знайти роботи, але по статистиці проходять як самозайняті.

Андрій Куликов: Наскільки прийнятним для України є досвід США часів Великої депресії?

Григорій Кукуруза: Ці методи потребують великих золотовалютних резервів та можливості держави підтримувати курс. Ці роботи призвели до девальвації долара з 29 до 35 дол. за унцію. США могли так робити, тому що у них було 2/3 світових запасів золота. До 70-х років їх золотий запас вимився.

Де Голль був останнім, хто зміг офіційно поміняти долари на золото. Після цього заборонили обмін доларів і перейшли до ямайської валютної системи, тобто повністю відійшли від золотого стандарту.

Андрій Куликов: Є випадки, коли країни запроваджують чужі валюти для внутрішнього користування. Якщо ми все і так переводимо на умовні одиниці, чи не варто нам запровадити долар?

Григорій Кукуруза: Це один із найшкідливіших інструментів. Це вб’є монетарну політику Нацбанку. Він не зможе регулювати ставку, тому що не зможе впливати на кількість національної грошової одиниці.

Є ризик, що з часом криптовалюти замінять традиційні. Це позбавить нацбанки можливості проводити монетарну політику. А це дуже небезпечно, тому що це один з інструментів проведення економічної політики.

Другим інструментом є фіскальна політика, яку проводить Кабмін. Ці політики вважаються не пов’язаними, але в 2015-2016 рр. бачимо, що країни переходять до того, що нацбанки підконтрольні уряду, і вони разом проводять економічну політику. Але це підходить лише для країн, у яких уряди позбавлені популізму.

Андрій Куликов: Навіщо встановлювати мінімальну зарплату на вільному ринку і чому саме на такому рівні?

Григорій Кукуруза: По-перше, у нас не вільний ринок. По-друге, Мінсоцполітики стверджує, що півроку рахувало, і вони дійшли до висновку, що це реальний споживчий прожитковий мінімум. У всякому разі, ця цифра реальніша, ніж 1600 грн.

Прожитковий мінімум у нас залишається — на кінець 2017 р. він буде 1762 грн, що важливо для платників ЄСВ, у яких більше, ніж 25 прожиткових мінімумів. Лобісти різних профспілок боялися, що цю норму прив’яжуть до мінімальних зарплат, і таким чином людина платитиме вдвічі вищий ЄСВ.

Андрій Куликов: Які макроекономічні прогнози?

Григорій Кукуруза: 3 листопада був представлений новий бюджет. Некоректно його аналізувати з точки зору мінімальної зарплати 3200 грн, тому що не була почутою новина, що вчителям змінили тарифний план — відбудеться зростання зарплати на 50%.

Зважаючи на те, що у нас 1,5 млн людей зайнято в освіті, і їм усім потрібне зростання зарплат на 50%, я вважаю, що це було мінімум 40% навантаження на зарплату, яке ми бачили у бюджеті.

Найбільше вдарить по особах-підприємцях. Підвищення зарплат буде за їх рахунок на 70%: Перша і друга групи підприємців є на єдиному податку, що прив’язаний до мінімальних зарплат. У нас 170 тис. людей на першій групі (платять 10% від заробітку на місяць) і 527 тис. — на другій (платять 20%).

Також всі ФОПи платять ЄСВ — 22%.

Наступний податок — на доходи фізичних осіб. Важко його прогнозувати, тому що кожний громадянин має право на податкову соціальну пільгу.

Збільшиться військовий збір на 0,4%.

Українська економіка суто сировинна — ВВП на 90% залежить від цін на сировину. Зараз очікується зростання цін на сировину, і це є основою розвитку української економіки.

Із 2001 по 2003 р. ми росли швидше, ніж Китай — було зростання 24% на рік, це шалені темпи. Це було завдяки зростанню цін на сировину: зростав експорт — зростала виручка — поповнювався золотовалютний резерв — Нацбанк друкував гривню, зростав ВВП.

Я схильний до думки, що падіння української економіки з 2014 року пов’язане з падінням цін на сировину через рецесію у світовій економіці. Якщо світова економіка почне зростати, то українська також.

Андрій Куликов: Недавно я чув думку, що розвиток ІТ-технологій — це не шлях вперед, все одно потрібно створювати підприємства і нові робочі місця у реальному секторі. Наскільки це правильно?

Григорій Кукуруза: Цей сектор зростає кожного року вдвічі, при чому уряд навіть не має уяви про його обсяги — дані статистики дуже відрізняються. Але я не бачу суперечностей, чому не можна розвивати обидва сектори разом.