Анастасія Багаліка: Які правки було внесено до закону про запобігання корупції?
Віктор Чумак: Проект закону, який подавав президент, складався з одного абзацу. Слів у ньому, мабуть, було менше, ніж внесених правок. У ньому прописувалось, що військовослужбовці, що проходять службу у зоні АТО, на час служби там звільняються від оподаткування.
Але під цей шумок, що президент вліз у найскладнішу статтю, яка визначає коло осіб, що подають декларації, хтось захотів щось забрати, щось захотів щось додати. І так з’явилося більше 50 правок.
Була купа правок від Антона Геращенка і правоохоронців, щоб звільнити від декларування осіб оперативного складу МВС, була купа правок, щоб звільнити Нацгвардію.
На рівні Комітету всі ті правки, які були вчора проголосовані, були відхилені. Тобто залишилася нормальна частина закону, яка стосувалася військовослужбовців. Таку редакцію було винесено на голосування. А вже на голосуванні відбулося ґвалтування закону: кожен почав ставити свої правки, і люди з коаліції здебільшого не розуміли, за що вони голосують.
Голосування відбувалося за принципом: наша правка ― голосуємо, не наша ― не голосуємо, навіть якщо вона раціональна.
У законі про державну прикордонну службу є згадування про неіснуючий закон про основи боротьби з організованою злочинністю і корупцією, тобто той, який був перед цим законом. Ці слова мали б виключити із закону, і про це була моя правка ― вона абсолютно технічна. А Курячий ставить її на підтвердження, щоб залишити у законі згадування неіснуючого закону, тому що під правкою стоїть прізвище «Чумак». І зал провалює цю правку.
47 і 49 правки суперечать одна одній: одна вводить в дію закон із 2017 року, інша ― із 2018 року. І обидві правки проголосовані. Тобто на сьогодні вивести кінцевий текст закону неможливо.
Анастасія Багаліка: Як вийти із цієї ситуації?
Віктор Чумак: Голова Верховної Ради має не підписувати проголосовані правки, і знову винести закон на переголосування. Але коли це зробити? 1 квітня закінчується термін подачі декларацій, і до 1 квітня Рада не працює і проголосувати це неможливо.
Тобто Верховна Рада усіх людей, задля яких писався цей закон, через 9 днів зробить правопорушниками. Вже є довідка від юридичного управління про те, що в цьому законі є положення, що суперечать між собою, і його підписувати не можна.
Анастасія Багаліка: Серед інших була прийнята правка, проти якої виступає і посольство США щодо е-декларування для громадських організацій, що стежать за корупцією.
Віктор Чумак: Це дрібна помста. Притягнути цих людей за незаконне збагачення неможливо, тому що кримінальна відповідальність за це стосується тільки державних службовців. А членів громадських організацій можна притягнути лише до адміністративної відповідальності за неподання чи невчасне подання декларацій.
Але це може зробити незручним їх життя, тому що контрагенти, з якими вони співпрацюють, також підпадають під е-декларування. Наприклад, радіо запрошують вести пряму трансляцію із прес-конференції, і радіо, звичайно, на цьому заробляє. І його змушують заповнювати е-декларацію. Декларацію мають заповнювати навіть ті, хто надає послуги кейтерингу.
Тобто це зроблено з однією метою: зробити їх життя незручним.
Анастасія Багаліка: Здається, все менше і менше людей розуміє, що зміниться з 1 квітня і для чого вводиться е-декларування.
Віктор Чумак: Е-декларування ― це декларування осіб, уповноважених на функцію держави. Зараз появиться декларація якогось громадського активіста, в якій буде написано: зарплата ― $3.000, у нього буде будиночок і земля. Відбудеться зміщення інформаційних акцентів.
Ніхто не каже, що антикорупціонер має бути бідним. Це просто має бути людина, яка чесно заробляє. Але як може політик, що в політиці 20 років, казати, що заробив у бізнесі? Тут треба або труси знімати, або хрестик.
Анастасія Багаліка: Що буде з 1 квітня, відповідно до того закону, що діє?
Віктор Чумак: Всі ті, хто підпадає під чинний закон, повинні до 1 квітня подати е-декларацію. За неподання декларації буде штраф у розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів.