В студії Громадського радіо Борис Малишев, експерт «Центру політико-правових реформ»
Євген Павлюковський: Рейдерство триває в Україні не перший рік. Відкрито боротися та створювати спільні між інституційні об’єднання (між Національною поліцією та іншими структурами) вирішили саме зараз. Зокрема, Міністерство юстиції України ініціює творення спільно з поліцією групи по боротьбі з рейдерством. Чи успішною буде ця стратегія?
Борис Малишев: Дивлячись як вона буде потім реалізована. Питання в тому, що у рейдерстві треба відрізняти деякі аспекти: є явища корпоративних війн, є явища недружніх поглинань, де крайньою формою виступає саме рейдерство. Як правило, воно має під собою основу скоєння певних злочинів (підробка документів, печаток, погроз, насильства тощо). Рейдерством ми можемо назвати корпоративні конфлікти, які переходять межу кримінального кодексу, всі інші випадки – судовий спір.
Євген Павлюковський: Ви згадали про судову систему, а вона в рейдерських схемах відіграє не останню роль. В Україні досі не існує судового кадастру, який може закріплювати суди за справами певного регіону. Тому в нас виходить, що справи розглядаються в інших регіонах. Цим рейдери досить успішно користуються. В цьому треба щось міняти?
Андрій Куликов: Додам, що деякі експерти вважають добрим, що слухання переносяться на територію, де немає потужного впливу місцевої влади або багатіїв.
Борис Малишев: Питання в тому, що в 2009 році (якщо я не помиляюсь) була ухвалена норма, за якою господарські суди у випадку корпоративних конфліктів розглядають справу за місцем знаходження юридичної особи (за місцем знаходження підприємства).
Євген Павлюковський: Пропонується, що на паперовому бланку будуть видаватися свідоцтва права власності. Як до цього засвідчувалось право власності?
Борис Малишев: Питання полягає в тому, щоб видавати документи, які будуть захищені голограмою. До цього моменту регіструються зміни в Єдиному державному реєстрі підприємств і юридичних осіб. Таким чином можна реєструвати зміну власників, засновників. Що стосується цінних паперів і акцій – є Реєстр цінних паперів. Кримінальна відповідальність за рейдерство (в Кримінальному кодексі воно називається неправомірним заволодінням майном підприємства) з’явилася лише в 2013 році, до цього моменту комплексної моделі покарання за це діяння не було. Коли ми говоримо про захист від рейдерства, то тут треба робити акцент на ефективну роботу правоохоронців, судової системи і виконавців судових рішень.
Андрій Куликов: Самий термін «рейдерство» прийшов на наші терена зі Сполучених Штатів Америки. Наскільки в США та в країнах Євросоюзу дали раду цьому явищу? Як вони дивляться на те, що у нас відбувається в цьому питанні?
Борис Малишев: В них були і є корпоративні війни, але рейдерство в підробці документів, погроз – присутнє мінімально. Це тому, що правоохоронна і судова системи діють досить ефективно, тому корпоративні конфлікти залишаються в рамках правового поля.
Андрій Куликов: Наскільки часто іноземні інвестори стають жертвами рейдерських захватів на територіх України?
Борис Малишев: З повідомлень ЗМІ, такі ситуації часто трапляються. Буває, що інвестор відкриває діло, а потім їде з країни. Через якийсь термін дізнається, що він може і не є учасником підприємства. Це все виглядає дуже прикро, адже повернувшись на батьківщину, інформація про діло поширюється. Таким чином псується інвестиційний імідж України. Такі корпоративні конфлікти розслідуються нашими вітчизняними правоохоронцями іноді десятиріччями.
Євген Павлюковський: Мені одразу згадалася ситуація з житомирськими ласощами, але там нещодавно було прийнято рішення на користь швейцарського інвестора. Чи будуть розглядатися такі справи на користь капіталовкладніків, які постраждали від рейдерства?
Борис Малишев: Мені здається, що державна влада повинна сприяти тому, щоб іноземні інвестори були захищені, а судова система працювала належним чином. Це не означає, що всі спори мають вирішуватись на користь іноземців лише тому, що вони іноземні інвестори. Але ж іноземна правова позиція повинна бути підтриманою. Рейдер – це фактично грабіжник. Зараз в Україні рейдерських захватів стало менше.
Андрій Куликов: А захватів відбувається менше, тому що вже все поділили? Чи все ж побоюються наслідків?
Борис Малишев: Відбувається менше тому, що і судді, і державні виконавці, і органи прокуратури, і поліція стали більш обережними в тому, щоб одразу ставати на одну з сторін конфлікту. Тобто вони вичікують певний час, аналізують документи.
Андрій Куликов: Скільки Вам відомо випадків, коли іноземні компанії рейдерськи захоплювали українські підприємства?
Борис Малишев: Можливо такі випадки були – то могли бути офшорні компанії українських бізнесменів, які під видом інвестора заходили на ринок України і діяли не так, як цивілізований іноземний інвестор, а як наші деякі бізнесмени.
Євген Павлюковський: Нещодавно Гройсьман анонсував створення офісу сприяння інвестицій. Більшість експертів не дуже позитивно оцінюють таку перспективу. Держава береться цілеспрямовано відкрити вікно для іноземного капіталу. Наскільки це доцільно і ринково?
Борис Малишев: Якщо цей офіс буде займатися полегшенням заходу іноземних інвестицій в Україну то це я вітаю. Інша річ, коли в офісі почнуть розробку антирейдерських заходів. Тут думки скептичні, тому що комісія, яка складатиметься з представників органів державної влади, буде мати до себе багато питань.
Андрій Куликов: Зараз іде зростання чи зменшення тенденцій до рейдерського захоплення? Чи можливі нові форми?
Борис Малишев: На мій погляд, якщо не брати період 90-х років, то пік рейдерства в широкому розумінні в Україні вже пройшов і завершився з початку кризи (пік був приблизно 2002-2007 рр. ). На початку кризи пік рейдерських захватів завершився через зміну законодавства.