Політика Росії щодо кримських татар завжди була репресивна, — Еміне Джапарова

Андрій Куликов: Еміне, чому телемовлення кримськотатарською запустили тільки зараз?

Еміне Джапарова: Я переконана, що до 2014 року такої події в Україні не могло статися. Чому? Тому що офіційне ставлення до кримських татар і взагалі до Криму на політичному рівні — це найкращий показник того, наскільки незалежна або залежна наша держава. Навіть за формальної незалежності, я думаю, що Кремль дуже впливав на політичний дискурс нашої країни. Відповідно, ставлення до кримських татар в Україні було таке саме, як і за радянських часів.

В принципі, кримські татари прекрасно знають, що таке Росія за різних часів та форм правління, починаючи ще з ХVIII ст., коли вперше відбулася анексія, далі — це депортація за радянських часів. Політика Росії щодо кримських татар завжди була репресивна. Люди читали радянські книжки, а отже засвоювали викривлене сприйняття історії і ставлення до кримських татар як до зрадників, залишків татаро-монгольської навали (що абсолютно неправильно).

Трансформація відбулась тільки у 2014 році, коли кримські татари довели, що це не народ-зрадник, а народ, котрий любить свою країну і готовий захищати батьківщину. А відповідно своєю батьківщиною вони вважають Україну. І тут руйнується той міф, котрий роздмухували на офіційному рівні, що кримські татари вважали блакитною мрією повернення до лав Турецької республіки. В принципі, 2014 рік розставив все на свої місця. І сьогодні Україна переглянула своє ставлення не тільки на громадянському рівні, але й на політичному, визнавши нарешті нас корінним народом, а не нацменшиною, як то було до 2014 року.

Анастасія Багаліка: Я так розумію, що у 2014-му і багато кримських татар переглянули своє ставлення до України та відчули себе частиною політичної нації.

Еміне Джапарова: Знаєте, а я впевнена, що вони себе так відчували і до 2014 року.

Андрій Куликов: Еміне, а яким діалектом здійснюватиметься мовлення? Наскільки я знаю, їх є три.

Еміне Джапарова: Діалекти є, але ми їх втрачаємо, тому що вони змішуються. А от літературна мова ближча до турецької.

Андрій Куликов: Я побачив, що у написах використовують латиницю. Але ж досі в Україні немає офіційного рішення про переведення кримськотатарської мови на латиницю. Є ініціативна група, яка клопоче про це. Наскільки це потрібно?

Еміне Джапарова: Це дуже потрібно. Я також знаю, що є така ініціативна група. Вона працює під егідою Меджлісу. Мені здається, що сьогодні політична воля до цього є, тому, гадаю, що це просто питання часу і підготовки відповідних документів. Латиниця відповідає нашій фонетиці краще, ніж кирилиця.

Анастасія Багаліка: Яким буде наповнення каналу?

Еміне Джапарова: Цей канал складатиме частину мультимедійної платформи іномовлення. Це, в принципі, європейська практика, що ставить за мету мовлення про країну для закордону. Здебільшого нас сьогодні дивиться і слухає українська діаспора. На фоні того, що ми переживаємо інформаційну війну, важливо доносити інформацію про Україну, про події, які тут мають місце, із першоджерела. І таким є платформа телеканалу UA.TV.  

Нині канал досі трансформується. У 2015 році було проведено реформу і канал було створено. Сьогодні відбувається ліквідація УТР — це нелегкий процес, бо це, зрештою, люди, котрі працюють там. Важко сказати, коли ця реформа завершиться. Фактично, для того, щоб створювати динамічний канал, треба багато чого змінювати і змінювати, в першу чергу, людей, які там працюють.

Буквально кілька тижнів тому стартувала англомовна редакція: носії англійської вже почали мовити про Україну. До того почала працювати арабомовна редакція — це година ефіру на день. І так само кілька тижнів тому в пілотному режимі запускали потроху мовлення кримськотатарською мовою. Це новини кримськотатарською, а також переклад з української програм про реформи, урядові ініціативи і кілька проектів, які ми реалізовували разом із «Радіо Свобода».