Фото: Громадське радіо
Гостя ефіру – польська дослідниця в галузі українознавства Оля Гнатюк.
Євген Павлюковський: Президент України здійснював візит до Польщі, де вшановував полеглих у Волинській трагедії. Приблизно такий візит здійснив і польський президент на території України. Обидва президенти перебували досить близько один від одного, але не знайшли шляхи зустрітися і якось спільно відзначити ці роковини. Українська сторона, наскільки відомо в дипломатичних колах, пропонувала таке відзначання, польська сторона відмовилася. Наскільки зараз стосунки між Україною і Польщею передбачають спільний діалог у відзначенні принаймні спільних офіційних заходів?
Оля Гнатюк: Я думаю, що тут потрібні волі обох сторін. З цього потрібно починати. На жаль, цієї волі немає. Я вважаю це великою проблемою на сьогоднішній день.
Я хочу на хвилинку повернутися до 2003 року, до моменту, коли президент Квасневський і президент Кучма вшанували пам’ять загиблих на Волині у маленькому населеному пункті, який сьогодні називається село Павлівка. Тоді вистачило політичної волі. Історія не змінилася, вона була така ж. На 15 років пізніше цієї політичної волі не вистачає. Я думаю, що ми ще поговоримо про різні обставини, в яких відбувався цей візит, про різні інтерпретації, які надаються цим двом візитам. Це були два різні вшанування. Президент Анджей Дуда вшановував жертв Волинської трагедії, а президент Порошенко вшановував жертв трагедії в
Сагрині. Навіть сам факт того, що це відбулося в один час, сприймається як спроба зрівняти ці події.
Сергій Стуканов: Яка, на вашу думку, мала б бути послідовність виходу з цієї кризи? Польська сторона після харківської зустрічі президентів очікує на скасування мораторію на пошуково-ексгумаційні роботи на території України. Але українська сторона не хоче їх розблокувати, поки не буде відновлено пам’ятник, зруйнований в Грушовичах, поки не буде гарантовано захист іншим пам’яткам на території Польщі.
Оля Гнатюк: Я думаю, що це зовсім не потрібний клінч. З чисто людського погляду жертви мають бути похоронені. З погляду чисто людського не можна паплюжити могили, не можна зневажати пам’яті померлих. Це загальнолюдське правило, воно стосується не тільки християнського світу і не тільки католицького чи православного, воно стосується всіх людей, тому я вважаю, що сталися речі, які можна виправити, але для цього треба політичної волі. Не можна допускати політичних маніпуляцій.
Сергій Стуканов: Виходить, що потрібна політична воля польської сторони, щоб відновити пам’ятник у Грушовичах, тоді буде розблоковано і мораторій в Україні.
Оля Гнатюк: Мені важко сказати, чи це розблокує. Я бачу відверті маніпуляції. Мені здається, що останній візит президента Дуди це показав. Вчора наспіла вістка, що за промову біля пам’ятника в Сагрині найвища посадова особа Люблінського воєводства подає до прокуратури на історика, звинувачуючи його у порушенні статті нового закону про Інститут національної пам’яті, називає візит Порошенка «хуцпою», що означає наглість і скандал. Мені це здається вкрай поганим сигналом. Це вперше за моєї пам’яті, за незалежної Польщі, висока посадова особа вживає негативні слова щодо першої особи іншої держави. Мені це здається великим порушенням добросусідських взаємин.
Вперше за моєї пам’яті висока посадова особа вживає негативні слова щодо першої особи іншої держави
Євген Павлюковський: На кого направлені подібні маніпуляції? Ви вважаєте це маніпуляціями?
Оля Гнатюк: Не можна не знати даних, які вважає офіційними найвища установа. Ідеться про 20 тисяч українців, жертв польсько-українського конфлікту. Цю цифру послідовно називає Польський інститут національної пам’яті. Насправді ми достеменно не знаємо цієї цифри.
Сергій Стуканов: Анджей Дуда говорив про 5 тисяч українців.
Оля Гнатюк: Сталася дуже неприємна річ. Президент Дуда покладав квіти на фоні щирого поля, начебто в Україні немає жодних пам’ятників, які вшановували б пам’ять загиблих. Це показували всі польські медіа. Такі пам’ятники в Україні існують.
Сергій Стуканов: Польща хоче, щоб з боку України було одностороннє покаяння?
Оля Гнатюк: Думаю, що так. Президент Порошенко ще раз нагадав про молитву «Отче наш», процитував відповідні слова. В цій молитві мова про прощення, тобто вибачаємо і просимо прощення. Я би звернула увагу на те, що президент Порошенко закликає польську сторону розуміти, що таке стратегічне партнерство, що означає примирення.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.