На правах медіапартнерів маємо нагоду поговорити на цю тему з учасницями розмови — Зоєю Казанжи, журналісткою, письменницею, медіатренеркою та Оксаною Форостиною, журналісткою, письменницею, видавчинею.
Анастасія Багаліка: Деякі політичні аналітики почали давати прогноз, що країни зі сталими демократіями можуть одужувати від популізму. А як думаєте ви?
Оксана Форостина: Я думаю, результати американських виборів тішать, але не є приводом для того, щоб розслаблятися і святкувати перемогу.
Зоя Казанжи: Я дещо скептично ставлюсь до того, що ми можемо повністю позбутися популізму — він буде завжди. Ми можемо говорити про баланс, про те як досягати цього балансу. Рухатися вперед, позбавлятися такого великого впливу популізму можна і треба, але знову таки, якщо не буде просвітництва, освіти, серйозного вкладення ресурсів в мозок громадян, то не думаю, що ми позбудемось популізму.
Якщо говорити про Україну, то бідні люди і справді схильні вірити емоціям, а не розуму. Думаю, що ми будемо ще деякий час заручниками оцього досить високого рівня популізму.
Анастасія Багаліка: Як ви вважаєте, сильні потрясіння вчать суспільство чи з часом ми схильні забувати?
Оксана Форостина: Мені здається, дуже багато залежить від шкали, на якій відбуваються ці потрясіння і як вони опрацьовуються. Великі травми, як Другова світова війна чи Чорнобиль, потім виливаються у великі наративи. Персональний травматичний досвід стає частиною колективного наративу, колективної пам’яті. Дуже часто ним можна в той чи інший спосіб маніпулювати.
Зоя Казанжи: Я думаю, якби люди вчилися, ми не мали б воєн, можливо, таких недолугих політиків, мали б зовсім інший вектор розвитку і прогресу в цьому розвитку. Люди забувають часто про певні потрясіння і через це не уникають помилок, яких можна було уникнути.
Якщо ми говоримо про політиків-популістів, то від їхніх дій залежить те, що відбувається з нашим власним життям. Популізм — це риторика, це не про дії. Тому зараз важливо не так те, що кажуть політики, як те, що вони роблять. Я не знаю, що нас чекає і не бачу якихось серйозних кроків, які б пропонували політики чи очільники держави зараз в Україні.
Зеленський — абсолютно класичний популіст, з моєї точки зору, але достатньо харизматичний. Він протиставляє себе корумпованій еліті, виражає інтереси народу.
Анастасія Багаліка: Популісти змінюються, омолоджуються. Які тренди, меми, тези ви б виділили зараз для сучасних популістів в Україні?
Оксана Форостина: Мені здається, яким буде наступний мем не має для нас великого значення. Загальний наратив залишається незмінним вже багато років і базується на базовому припущенні про те, що так званій «простій людині» хтось щось винен. Що вона має отримати й в який спосіб — може змінюватись залежно від контексту.
Зоя Казанжи: Я думаю, що це класичне «попередники винні» і притаманне не лише нинішній владі. Я звернула увагу, що ці твердження про те «якщо не красти, всі заживемо» — неправда. Навіть якщо ми будемо жити в суспільстві де ніхто не краде, мова не йтиме про налагодження економічних процесів. Тезу про корупцію весь час продають нам політики, говорять, що всі біди у нас через корупцію в країні.
Я не хочу сказати, що від популізму прямий шлях до диктатури. Популізм не дорівнює диктатурі, але може бути перехідною формою, яка потім призведе до диктатури. Якщо говорити про популізм, то це опитування від президента — абсолютний популізм. Що з цим далі робити?
Популісти насправді атакують формальні інституції. Формальні, неформальні принципи і норми теж атакують популісти. Також вони атакують громадянське суспільство.
Повну програму слухайте в аудіофайлі
Розмова відбулась у партнерстві з Дискусійним ПЕН-клубом
Друга дискусія «Ліки від популізму: Коли розум здобуде перемогу над емоціями?» в онлайн-форматі відбудеться 11 жовтня о 19 год.
Дискусійний ПЕН-клуб – спроба вийти за межі соцмереж, де обговорення часто перетворюються на сварки, а також за межі псевдодебатів на телебаченні, де сценарій розмови визначається інтересами власників медіа. Мета Дискусійного ПЕН-клубу – сприяти розвитку громадянського суспільства, формувати культуру поваги до співрозмовника.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS