Фронтмен гурту «Мандри» Сергій Фоменко висловлює свої міркування стосовно встановлення квот для української музики в ефірах українських радіостанцій.
Сергій Стуканов: Розкажіть детеальніше про квоти. Про яку кількість відсотків йдеться?
Сергій Фоменко: Тут одразу треба зрозуміти, як почалася ця історія. Міністр культури сказав, що він пропонує зробити створення квот. Спочатку лунала цифра 75%, потім — 33%. Почалася бюрократична плутанина. Я потім дивився цю ініціативу від Мінкульту — на одному листочку було щось вказано про наміри. А насправді проблема має величезне значення. Професійна музична спільнота (і не лише) відреагували на це. Тому і почався цей процес.
Я зв’язався по Інтернету з Вікторією Сюмар, яка пропонує більш розширену версію законопроекту. Існує якась робоча група, яка складається з медійників (які кажуть, що квоти нам непотрібні) і артистів (які підтримують медійників). А також з артистів, які медійників не підтримують і кажуть, що квоти потрібні. По кількох ефірах на радіо було голосування слухачів. Всі вони кажуть, що квоти потрібні.
Взагалі українське не було «форматом» для тих, хто був при владі. Щоб народ був не консолідованим, а зовсім різним, найліпшим інструментом є медіа.
Я запропонував розпочати з цього приводу якусь дискусію в професійному середовищі. Створити нормальну робочу групу, яка б конструктивно працювала разом з Сюмар, артистами, медійниками. Поки цього не сталося. Я вивчив досвід Польщі, де існує подібний закон. Цей закон дуже добрий. І законопрект, який я бачив у Сюмар, схожий на польский. Далі треба виробляти основне тло цього закону, а потім переконувати депутатів, що закон потрібний.
Анастасія Багаліка: За часів Ющенка був відповідний законопроект та квота. Сталось так, що радіостанції ставили українську музику вночі.
Сергій Фоменко: Польський законопроект має пункт, де вказано, що ця музика повинна лунати з 5-ї ранку до 12-ї ночі. Є також чітка відповідальність за недотримання. В українському варіанті цього не було.
Анастасія Багаліка: Чому українська музика не була «форматом» на радіостанціях з часів незалежності?
Сергій Фоменко: Взагалі українське не було «форматом» для тих, хто був при владі. Щоб народ був не консолідованим, а зовсім різним, найліпшим інструментом є медіа. На мій погляд, тому і купувалися частоти та провадилась — така політика. 20 років українці не мали українського медіапростору.
Сергій Стуканов: Але навіть якщо квоти будуть дотримуватись, радіостанції можуть визначити для себе 20 виконавців і від кожного візьмуть по пару пісень. Чи існує небезпека, що нові виконавці не будуть з’являтися?
Сергій Фоменко: Небезпека є завжди. Коли робиться крок вперед — не можна бути впевненим на 100%, що все буде ідеально. Але навіть таке поліпшення в цій сфері дало б набагато більший результат. Багато людей просто не ідентифікує себе з Україною та українським.