У студії Громадського радіо Сергій Лещенко, народний депутат, член міжфракційного об’єднання «ЄвроОптимісти».
Дмитро Тузов: Я думаю, що сказати “ЄвроОптимісти” буде оптимально. Формально — це “Блок Петра Порошенка”
Сергій Лещенко: Мене з ним нічого не пов’язує окрім формальності, навіть з партійного чату виключили. Ми всі були заручниками порушеної обіцянки Порошенка: мати дострокові вибори 2014 року за новим законом, він це обіцяв на своїй інавгураційній промові, а потім обдурив всю Україну, і провів вибори за законом Януковича.
Дмитро Тузов: Наступні вибори будуть відбуватись за старим законодавством?
Сергій Лещенко: Я думаю, що для Порошенка чинна редакція закону є найбільш вигідною. Порошенко – це продукт епохи Кучми, вперше обраний до Верховної Ради в 1998 році саме за цим корупційним законом де половина – мажоритарна. Тоді Порошенко як член партії СДПУ(о), яку тоді очолював Медведчук, з яким у них зараз гарна корупційна схема по скрапленому автомобільному газу, так от, тоді Порошенко переміг в окрузі у Вінницькій області з різницею від свого конкурента у 58 голосів. У мажоритарному окрузі, якщо ти перемагаєш, а твій опонент набрав на 50 голосів менше, то цілком можливо, що ці голоси ти трішки переклав з його стопки в свою стопку. Опонентом виявилася людина на прізвище Володимир Скомаровський, який в часи Порошенка-секретаря РНБО за його квотою очолив Державну митну службу, людина, яка була в партії «Солідарність» першого скликання і так далі, тобто він з Порошенком багато разів по житті був разом. Тому це вказує, що скоріш за все, вони тоді домовились. До чого це? – Для Порошенка вигідно, коли є половина мажоритарників, тому що мажоритарники – це бізнесмени, люди, які могли порушувати закон, і з ними легко домовлятися шляхом кнута і пряника. Я не думаю, що Президент змінить цей закон добровільно.
Дмитро Тузов: Депутати мають змінювати?
Сергій Лещенко: Так. Але без тиску вулиці ці депутати, які зібралися, не здатні провести жодну реформу.
Наталя Скороленко: А є тиск Заходу?
Сергій Лещенко: Мені здається, що Захід втрачає Україну як країну, у якій він концентрує свої зусилля, тому що втома від України – очевидна. Ти не можеш три роки тиснути для того, щоб вони добровільно проводили реформу, а добровільно не хочуть. І цей ентузіазм давно втрачений. Звичайно, ми комунікуємо з Заходом, щоб Україна залишалася в пріоритетах, щоб було знайдено спільний знаменник: ви даєте гроші, Україна проводить реформи. Якби не було цієї конфігурації: безвізовий режим в обмін на боротьбу з корупцією – не було б створено Антикорупційне бюро.
Наталя Соколенко: Наскільки цей закон є у фокусі перемовин?
Сергій Лещенко: Цей закон не є вимогою Міжнародного валютного фонду, це треба визнавати. А сьогодні прямого політичного тиску немає, бо безвізовий режим вже наданий. Економічні вимоги ставляться як вимоги МВФ, і там пенсійна реформа, наприклад, антикорупційний суд , а виборче законодавство напряму не комунікується, на жаль.
Дмитро Тузов: Ви говорите, що Віктор Медведчук за допомогою СБУ монополізував ринок скрапленого газу. Чи є достатньо документального підтвердження для таких звинувачень?
Сергій Лещенко: Це той випадок, коли корупція не є абстрактною темою на ток-шоу або розслідування журналістів, які багато років б’ються головою об стелю, щоб довести, що ці гроші крадуться з кишень громадян. Це той самий випадок, коли кожен громадянин, який поставив собі газову установку на автомобіль, сподіваючись заощадити хоча б якусь копійчину, щоб дитину в школу відправити або щоб мати гроші на ліки, так оці гроші тепер, які вони економили – їх вкрали з кишень. Наступний етап – вже зростають ціни на бензин.
Наталя Соколенко: Там теж Медведчук?
Сергій Лещенко: Ні, просто ринок орієнтується. Він бачить, що зростає ціна на газ, то чому не має зростати на бензин? Наступний крок буде – зростання цін на продукти харчування, бо в собівартість того молока, яке купується в магазинах або тих овочів, які купуються на ринку, так само лягають транспортні видатки. Щодо Медведчука, цей процес починався з листопада минулого року, коли СБУ замість того, щоб займатися пошуком диверсантів, які вбивають українських громадян на центральних вулицях Києва, зайнялись тим, що на політичне замовлення почали знищувати 16 незалежних трейдерів, які мали маленькі частки – 3-5% ринку, бо це був надзвичайно демонополізований ринок. Вони мали на меті зачистити незалежних трейдерів. Спершу оголосили, що в рамках розслідування справи про фінансування тероризму заблокувати розмитнення партій, які завезли 16 трейдерів. Жодні підозри досі не пред’явлені, минув майже рік. Другий етап – оголосили, що заборонити розмитнювати, бо треба провести експертизу на наявність в крапленому газі отруйних речовин. Скраплений газ – це само по собі отруйна речовина, ви не можете його вживати чи безпечно користуватися в домашніх умовах. Третя – оголосили, що Укрзалізниця разом з СБУ має перевірити понад 100 вагонів не розмитненого скрапленого газу на предмет пошуку вибухівки в колесних парах цих шоломів з цистернами. Четвертий етап – СБУ пише писульку на два аркуші з вимогою накласти санкції на ці компанії, а це катастрофа для трейдера, бо вони мають постійні зовнішньоекономічні відносини, і вони мали на кожну трансакцію отримати спеціальну ліцензію. У Міністерстві Кубіва, не розглядаючи цього питання, просто взяли і наклали санкції. Ми цей маразм зупинили після того як нам почали скаржитись. Вони цей ресурс за три місяці блокування – від листопада по березень відпустили, але за цей час ринок почав перебудовуватися під Медведчука, бо в цей час він почав завозити скраплений газ через компанію «Glusco Energy».
Читайте також: Скільки коштуватиме газ для автомобілів у вересні?
Дмитро Тузов: Чи справді за цим питанням стоїть Віктор Медведчук?
Сергій Лещенко: Цим питанням займається депутат Тарас Козак з «Опозиційного блоку»: ходить по інстанціях, вирішує про якісь там додаткові потужності, якісь питання на залізниці. Окрім нього цим питанням займається Макар Пасенюк, особистий інвест-банкір Президента Порошенка. Це значить, що це схема, де Порошенко і Медведчук сидять 50 на 50, я в цьому переконаний, це моя оцінка як людини, яка знає нашого Президента, який не пропустить повз себе золоте теля, яке несе золоті яйця. Український Президент не вирішив хто він: підприємець, бізнесмен чи політик, чи він хоче бути у Форбсі, чи в підручнику історії, бо він хоче і гроші мати, і щоб його любили, а якщо не буде вистачати любові, то він буде гречкою засівати на виборах і купувати цю любов для того, щоб його обрали на другий термін і дали йому гарантії недоторканності проти тих корупційних злочинів, які він вчиняв на посаді Президента.
Дмитро Тузов: Чому ті трейдери, які працювали, мовчали, коли їх знищували?
Сергій Лещенко: Ми почали з ними співпрацювати в лютому, їхні сподівання на нормалізацію відносин з СБУ справді були абсурдними, тому що приводили тільки до погіршення та подальших збитків. Я, чесно кажучи, їхню логіку не розумію.
Дмитро Тузов: До Антимонопольного комітету зверталися?
Сергій Лещенко: Так, і отримував відписки, що вони тут не бачать монополізації, але вона відбувається не всередині ринку, а на кордоні.
Наталя Соколенко: Які ще залишаються варіанти вплинути на ситуацію, якщо справді відбулась така монополізація?
Сергій Лещенко: Має бути вимога відставки тих, хто причетний: Кубів, Демчина, тиск з боку суспільства, щоб поміняти законодавство і взагалі позбавити СБУ цих функцій, але так само, щоб Міністерство економіки разом з урядом створили програму забезпечення диверсифікації, щоб ми не залежали від однієї голки. Ми зіскочили з голки природнього газу, налізли на голку скрапленого газу. При цьому ринок має бути конкурентним, а не в одні ворота. Що ми можемо зробити як депутати? Ми маємо системно тиснути, ми подаємо закон про позбавлення СБУ цих функцій, і ми повинні як депутати привертати увагу до цієї проблематики, щоб люди, які підуть на виборчі дільниці знали, що їх знову пошивають в дурні ті самі політики і купують їхні голоси, витягнувши ті самі п’ять гривень на літр з їхніх кишень.