Порошенко міг внести законопроект про податок на виведений капітал до ВРУ попри незгоду МВФ, - економіст Тарас Козак

Про це у студії Громадського радіо говоримо з економістом Тарасом Козаком.

Любомир Ференс: 12 березня Петро Порошенко на зустрічі з бізнесом заявив про необхідність додаткового обговорення законопроекту про податок на виведений капітал.  Що це за податок і що він означає для України?

Тарас Козак:  Це найбільша справжня податкова реформа, яку ми очікуємо.

Податок на виведений капітал стосується виключно підприємств і не стосується фізичних осіб. Зараз він називається податком на прибуток підприємств. Податок на виведений капітал оподатковує платежі. Якщо компанія платить кошти, як дивіденди, або її платежі прирівняні до дивідендів, то сума не оподатковується. Таких платежів – більшість. 90% платежів в Україні жодним чином не будуть оподатковуватися.

Анастасія Багаліка: За даними Українського інститут майбутнього, у перший рік після запровадження такого закону матимемо дефіцит бюджету у розмірі 23 млрд грн. Це багато чи мало? В Адміністрації Президента заявили, що МВФ думає, що це багато.

Тарас Козак: Дефіцит бюджету – це видатки вищі, ніж доходи. У нас ще немає бюджету на наступний рік, тому чи можемо ми говорити про ймовірний дефіцит?

Так, податок на виведений капітал принесе в бюджет менше грошей, аніж податок на прибуток. Але податок на прибуток сплачується впродовж року і останній платіж вносять на початку наступного року. Податок на виведений капітал сплачується тоді, коли проходить конкретний платіж. Тому якщо запровадити податок на виведений капітал з 1 січня 2019 року, то протягом 2019-го ми отримаємо весь податок на виведений капітал плюс останні платежі за податок на прибуток за 2018 рік. Таким чином у 2019 році дефіциту  не буде.

У листі від МВФ, який опублікував пан Шимків – заступник Глави Адміністрації Президента, справді написано, що МВФ не підтримує запровадження цього податку оскільки вважає, що може статися дефіцит бюджету. Також там перераховані ще 5 заперечень.

Ці заперечення з’явилися рік чи півтора тому і на них усіх давно вже відповіли. МВФ зробив висновки на базі місії МВФ, яка займалася цим податком ще весною 2017 року. Виглядає так, ніби вони взагалі не читали доопрацьований текст законопроекту. Після літа 2017-го текст змінився кардинально.  І що важливо: МВФ спілкувався виключно з противниками податку на виведений капітал. Прихильників податку була одна людина.

Любомир Ференс: Це були штучно створені зустрічі?

Тарас Козак: Підозрюю, що так. Проти податку на виведений капітал виступають і деякі великі транснаціональні корпорації, які вміють платити податок на прибуток не по ефективній ставці 20%, а 3% чи 4%. І це відбувається легально. Для цього вони оптимізують податки за допомогою так званих низько податкових юрисдикцій – офшорів.

Серед не зацікавлений у впровадженні на виведений капітал також міжнародні консалтингові компанії, які радять першій категорії як легально зменшити суми податків.

Третя категорія незацікавлених – іноземні та українські компанії, які накопичили величезні збитки податку на прибуток. Загалом збитки українського бізнесу на сьогодні досягають 1,5 трильйона гривень. Тому компанії зменшуватимуть майбутні прибутки і таким чином не платитимуть податок на прибуток ще досить довго. Для них затримка у запровадженні податку на виведений капітал – благодать.

І, звісно, проти цього податку корумповані податківці і фіскали.

На усіх трьох зустрічах президента з бізнесом податок на виведений капітал підтримували одноголосно. Це було вражаюче і для президента, і для прем’єр-міністра, бо вони не очікували такої підтримки бізнесу.

Думаю, що президент міг внести цей законопроект в парламент і нехай би вже там його обговорювали. Парламент – це місце, де обговорюються законопроекти. Міністерство фінансів розробило, Уряд ухвалив, Національна рада реформ ухвалила, президент – за. В Україні немає нікого проти цього законопроекту. І його не виносять у парламент, бо прийшов лист від МВФ.

Повну версію розмови дивіться у доданому відео файлі.