У німецькому виданні Bild am Sonntag анонсовано погіршення стосунків між Німеччиною та Росією внаслідок скандалу з поставкою турбін від компанії Siemens до території анексованого Криму. Ситуацію з компанією Siemens та порушенням санкцій проти РФ коментує Катерина Зарембо, заступниця директора Інституту світової політики, експертка з питань зовнішньої політики та європейської інтеграції України.
Ірина Славінська: Все це виглядає як бізнес-історія, однак, очевидно, тут є великі сюжети про міжнародні стосунки, реакція на порушення санкцій може бути знаковою для функціонування санкцій загалом, може бути прикладом для інших європейський фірм. Що можна сказати про цю історію, якщо дивитися на неї крізь зовнішньополітичні «окуляри»?
Катерина Зарембо: Ця історія, напевно, з моменту запровадження економічних санкцій з боку ЄС проти Росії є першим серйозним прецедентом. Siemens — дуже велика компанія зі світовим ім’ям, тому, звичайно, скандал ми зараз бачимо дуже великий.
Я думаю, зараз мають звернути увагу на механізм запровадження штрафних санкцій вже проти тих компаній, які порушують санкції проти Росії. Зокрема, якщо дійсно буде доведена провина Siemens. Санкції — інструмент, їхнє впровадження і покарання за їхнє невпровадження належить державам-членам, єдиного механізму відстеження на рівні ЄС, наскільки санкції виконуються, нема.
По-перше, зараз буде цікавою реакція Німеччини на рівні дослідження провини і відповідальності Siemens в цьому питанні; по-друге — подальші кроки, насправді, дуже важливо, щоб за цим стежила Україна. Зараз маємо певний медійний скандал, але знаємо, що дуже часто такі речі чимось прикриваються та забуваються. Тому Україна має стежити за тим, щоб ця історія була доведена до кінця, ми мали відповідні рішення німецьких правоохоронних органів.
Євген Павлюковський: Компанія Siemens стверджує, що продавали турбіни до Росії, навіть були запевнення з російської сторони, що ці турбіни точно будуть використані на території РФ і до Криму не поїдуть. Наскільки це можливо довести? Буде аналіз міжнародних угод? І чи може цей випадок стати прецедентом для інших компаній, які намагаються обходити санкції, або робили це в різні способи?
Катерина Зарембо: Я думаю, довести буде складно, тут потрібно питати правників. Думаю, ми передусім маємо подивитися на угоду, яка була укладена між Siemens і російськими партнерами. Я думаю, Siemens влучив у певну пастку саме тим, що постачання труб до Криму — це пряме порушення санкцій, які запроваджені ЄС щодо окупації Криму. А ці санкції, як відомо, — це той тип санкцій, які взагалі викликають найменшу дискусію в ЄС, анексія Криму не обговорюється. Санкції по Криму, якщо не помиляюсь, подовжуються на щорічній основі і щодо них є абсолютний консенсус.
Тому я думаю, що Siemens є не першою компанією, яка намагається обходити санкції. Думаю, це тривожний дзвіночок для європейських компаній. Я не знаю, чи відносини на цьому ґрунті насправді між Німеччиною і Росією погіршаться, це більше створення правильного медійного тла. Але тут треба віддати належне Німеччині як локомотиву санкцій в ЄС проти Росії, що первинна реакція правильна. Прецедентом це, звичайно, буде. Але це буде залежати від досліджень і проваджень правоохоронних органів Німеччини, щоб зрозуміти, наскільки Siemens є дотичною до свідомого або несвідомого порушення.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.
Нагадаємо, Громадське радіо повідомляло, що згідно з даними картотеки арбітражних справ, компанія Siemens 11 липня подала позов в Арбітражний суд Москви.
Відповідачами виступають три юридичні особи: ВАТ «Зовнішньоекономічне об’єднання «Технопромекспорт»», ТО«ѳменс технології газових турбін», ТОВ «Зовнішньоекономічне об’єднання «Технопромекспорт»».