Громадське радіо
Ірина Славінська: Давайте згадаємо почуте в промові президента Порошенка. Там є меседж, який звучить так: «політична боротьба не перетне ту межу, за якою замість демократії та європейських цінностей починаються хаос, анархія і отаманщина». До кого звертається Петро Олексійович?
Віктор Таран: В парламенті є кілька фракцій, які підпадають під визначення отаманщини, починаючи з Олега Ляшка, Юлії Володимирівни, які грають в диструкцію. Шоу отаманів доби національно-визвольних змагань теж мало мету дійти до влади будь-якою ціною. Тоді і Петлюра, і Коновалець, і Винниченко говорили, що найбільшою бідою було те, що українці не змогли об’єднатися.
Ірина Славінська: Але названі вами партії вони вже при владі.
Віктор Таран: Вони не при владі. Вони в парламенті. Це законодавча влада, а не виконавча. Вони контролюючі. І, оскільки, вони не делегували уряду повноважень, то вони опозиція. Опозиція буває двох типів: конструктивна, тобто здатна відповісти на пропозиції уряду і парламентської більшості.
До речі, Група 1 грудня, до якої входять найбільші інтелектуали країни, перед стартом нового політичного сезону висловилася про небезпеку популізму і закликала депутатів пропонувати конструктивні речі.
Лариса Денисенко: Як можна охарактеризувати політичний настрій президента? Чи відчуває він підтримку більшості в парламенті і чи будуть проголосовані важливі законодавчі ініціативи депутатів, кабінету міністрів?
Віктор Таран: Практика звернень президента до парламенту почалася ще при Леоніді Кучмі. Але тоді у нас була президентсько-парламентська республіка, а не навпаки. Президент, як гарант Конституції, відповідає за три напрямки. Перше – це міжнародні відносини, де були посили і по НАТО і по санкціям. Друге – це оборона, де Порошенко говорить про армію, яка була відбудована, на яку уряд знаходить можливість витрачати 3% ВВП.
Ірина Славінська: Не можу не зацитувати іще один пасаж із сьогоднішньої промови, де йдеться про те, що порушення Росією прав людини в Криму вимагає впровадження секторальних санкцій. Петро Порошенко послався на осучаснений аналог поправки Джексона-Веніка. Про що йдеться?
Віктор Таран: Це поправка, яка була прийнята ще проти Радянського Союзу, коли в 70-х роках була антисемітська політика і євреїв змушували виїжджати з СРСР. І тоді американці ввели ці санкцій, а Україна, до речі, вийшла з-під них лише в середині 90-х років ХХ століття.
Ми говоримо зараз про додаткові санкції з боку Америки і ЄС. До речі ЄС невдовзі розглядатиме нові секторальні санкції і США нещодавно прийняли санкції по Газпрому і компаніям, які працюють в Криму.
Лариса Денисенко: Тобто коли Петро Олексійович говорить про секторальні санкції, йдеться про лобізм цієї ідеї перед міжнародними партнерами?
Віктор Таран: Так. У президента зараз поменшав функціонал. Міжнародні відносини і оборонна здатність і третя структура – це правоохоронні структури, ГПУ. До речі був посил, що правоохоронні структури повинні об’єднати зусилля.
До речі така змагальність серез правоохоронних структур для США, наприклад, це нормальна справа. Всі повинні контролювати одне одного, тоді нижчають корупційні ризики.
Також був даний посил, що всі повинні об’єднатися довкола бюджету з механізмами для зростання економіки і певними соціальними стандартами.
Ірина Славінська: Був іще посил про очікування конституційних змін. І була така фраза, особисто мені вона здалася схожою на погрозу, про те, що «будь-яке рішення, шановні народні депутати, буде винятково за вами». Що це за меседж?
Віктор Таран: Процес конституційних змін по Донбасу – це та лякалка, якою ряд політиків лякає суспільство, набираючи певні електоральні бали. Але голосуватиме не президент, а народні депутати. Порошенко по суті зняв спекулятивне питання на цю сесію, щоб ніхто його не пднімав.