Олександр Савченко, професор, екс-заступник голови Національного Банку України, ректор Міжнародного інституту бізнесу, є гостем ефіру.
Дмитро Тузов: Що найбільше вас вразило в головному кошторисі країни?
Олександр Савченко: Є речі, які приємно вразили. Так, збільшились витрати на культуру, на армію. Однак негативним є те, що збільшились і витрати майже на всю бюрократію: це приріст коштів на утримання Верховної Ради, Адміністрації Президента, різних міністерств.
Сергій Стуканов: Це необґрунтоване зростання?
Олександр Савченко: Це означає, що кількість «соціальних паразитів» збільшиться. А якщо ми хочемо робити реформи, це головний резерв для скорочення державних витрат.
Коли мене питають, що таке реформи, я відповідаю дуже просто. Це скорочення державних витрат. При цьому це скорочення витрат на утримання великої кількості державних і соціальних паразитів. Держава не повинна займатися утриманням бюрократії та людей, котрі можуть працювати, але не хочуть. Вона має забезпечувати їх правилами гри і гарантувати безпеку від зовнішнього ворога і злочинців.
Що треба робити? Необхідно взяти структуру витрат типової успішної європейської країни і накладати її досвід на Україну. Польща та напів’європейська Туреччина — дві країни, на які ми маємо рівнятися. Вони дуже динамічно розвиваються. Там витрати на реальну службу безпеки, розвідку і контррозвідку, на армію, на Міністерства закордонних справ витрати на порядок вищі, ніж у нас.
Треба радикально збільшити витрати на українську культуру. Я прирівнюю її зараз до української армії: це тотожні поняття. Також треба приєднати до Міністерства культури Міністерство інформації, якому не дають коштів. У нас зараз бюджет Мінкульту — це бюджет одного хорошого голлівудського фільму.
Зараз бюджет Мінкульту — це бюджет одного хорошого голлівудського фільму
Дмитро Тузов: Є такий стереотип, що дешевий чиновник — це біда для країни, що управлінець не може бути дешевим і ми прирікаємо його до того, що він буде корумпованим.
Олександр Савченко: Так, така теза домінує. В одній передачі, яку я дивився, депутат каже, що потрібно чиновникам збільшити зарплатні, бо як це — платити мало еліті. А в мене питання: а як же можна платити малу зарплатню українському професору? Чи можна платити хірургу де-факто 5 тисяч? І тут у мене є відповідь.
Я постійно агітую за матрицю соціальної справедливості. Якщо ми беремо державу, то мінімальна і максимальна зарплатня повинні мати гармонію у співвідношенні 1:10. Так, до прикладу, зарплатня президента у 10 разів більша, ніж мінімальна. А далі йде градація.
Шановні депутати, якщо ви хочете більшу зарплатню, тоді вас потрібно скорочувати. Держава не може утримати 450 депутатів і платити їм шалені гроші.
Тоді за матрицею соціальної справедливості, ми можемо здійснювати градацію: мінімальна — 3 тисячі, зарплатня депутата — 6 мінімальних чи подвійна середня зарплатня. Хочеш багато отримувати — зроби так, щоб середня зарплатня по Україні піднялася до 20 тисяч, тоді і в тебе буде гарний заробіток.
Шановні депутати, якщо ви хочете більшу зарплатню, тоді вас потрібно скорочувати
Сергій Стуканов: Що робити у сфері науки з питання фінансування?
Олександр Савченко: Все дуже просто. Потрібно скоротити принаймні втричі чисельність державних університетів. Тоді ми приведемо у відповідність число студентів до числа громадян України — до німецьких стандартів. Там на душу населення у три рази менше студентів. Буде величезна економія. У нас багато студентів та і професорів — фікція.
Ми не можемо бути багатими, утримуючи таку величезну масу непотрібних, соціально шкідливих структур. Це стосується і органів місцевої влади. Ось коли ми говоримо про децентралізацію, в чому суть? Треба теж втричі скоротити чисельність районів, сіл, містечок і це буде за європейськими стандартами. Там, де у німців один бургомістр, у нас 50 депутатів.
Дмитро Тузов: Ви теж прибічник того, що реформи потрібно робити швидко?
Олександр Савченко: Так, звісно. Реформи не можна робити потрохи. Старе не дає проростати новому і гальмує його.