Громадське радіо
Андрій Куликов: Банківський сектор України може повернутися до прибуткової діяльності в 2018 році, незважаючи на те, що великі витрати на фінансування знецінених активів поряд зі слабким зростанням кредитів будуть продовжувати стримувати зростання прибутковості. Про це йдеться в повідомленні на сайті міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings. Агентство зазначило, що останній раз сектор отримав прибуток за весь рік у 2013 році. Це вплине якось на макроекономіку? Чи це дасть трошки грошей громадянам?
Борис Кушнірук: Коли банки стали прибутковими, це говорить про те, що вони покрили своїми внутрішніми резервами всі попередні борги. І вони вже не будуть мати нових збитків по старим активам, які не повертаються. Таким чином, вони забезпечують свою прибутковість.
Любомир Ференс: Коли ми говоримо про банки, ми говоримо про всі, які є в Україні, чи лише українські?
Борис Кушнірук: Всі українські, лише деякі з них з іноземним капіталом. Йдеться практично про всі банки. Інша справа, що в мене є певні застереження, щодо того, в якій мірі ця прибутковість буде стійкою. Тому що для того, щоб забезпечити стабільність банківської системи, необхідно, щоб була стабільною економіка. Тому що банки обслуговують економіку. Не може бути «жируючих банків» на банкрутуючій економіці. Сьогодні саме слабкість економіки не дає мені підстав казати, що ця прибутковість, на яку вона вийде, вона є сталою. І ми можемо видихнути, що мовляв всі ризики не актуальні.
Андрій Куликов: Наскільки важлива ця прибутковість банківського сектору для здорового стану економіки? Що тут йде першим, що другим?
Борис Кушнірук: Це процеси десь взаємопов’язані, просто тимчасове оздоровлення банківської системи можна отримати навіть в слабкій економіці, якщо ви якийсь банк закриєте, якомусь поповните капітал. Ті банки, які залишаться на ринку, на якийсь момент можуть стати більше-менш здоровими. Але це здоровість при хворій економіці. Якщо вона залишатиметься в такому вигляді, я не очікую стабільності банківської системи і це потрібно усвідомлювати.
Любомир Ференс: У липні Президент України Петро Порошенко сказав такі слова: Ми маємо зростання прямих інвестицій більше як 1,5 мільярда доларів і загальна кількість вже перевищує 4 мільярда доларів у минулому році. На думку деяких експертів, президент трохи лукавить, бо 4 мільярди – це не іноземні інвестиції, які були вкладені в садки чи дороги, ці 70 % – докапіталізація банків з іноземним капіталом. Для чого іноземні банки докапіталізовували тут свої активи?
Борис Кушнірук: Якщо іноземні інвестиції надходять, вони не йдуть на дороги чи садочки, це йде в бізнес. Справді, переважна частина тих іноземних інвестицій, про які ми кажемо, це інвестиції номінальні, при чому фактично нікуди гроші не заходили. В нас є декілька російських банків, які були в свій час доволі активно рефінансовані своїми материнськими банками (Сбербанк Росии, ВТБ, Внешєкономбанк). Вони заводили гроші доволі активно на розвиток своїх установ. Після кризи з 4го кварталу 2012 року, у цих банків, як у всієї системи, виявилася купа «поганих» кредитів (на окупованій території). Якщо брати до подій у 2014 році, банківська система вже була банкрутом. Потім банкрутсво перейшло у відкриту стадію в 2014 році. З російськими банками ми опинилися в ситуації, коли їх закривати було небезпечно для Центрального банку. Бо в них же знаходилися вклади фізосіб. Тому у НБУ було завдання – забезпечити, щоб ці банки не збанкрутували, що їх не потріно було закривати в такому поганому стані, вони вимагали, щоби банки були докапіталізовані. Як це зробити? Фізично заводити гроші не захочуть. Вони кредити з пасиву перевели в капітал. Вони зменшили свої зобов’язання і системи – натомість збільшили свій капітал, і за рахунок цього вийшли на куди більше фінансово-стабільну ситуацію. Якраз переважна частина тих інвестицій, які ми отримали в банківську систему – це інвестиції оцих російських банків, переводу зобов’язань в капітал і таким чином стабілізація їх фінансового стану.
Андрій Куликов: Я читаю новину, що банківський сектор України буде прибутковий. І думаю про свої рахунки в українських банках. Думаю, і мені там трошки відсотків наросте. Це дуже наївно чи має під собою якісь підстави?
Борис Кушнірук: З одного боку, ми звикли до того, шо фактично у нас % по кредиту перетворилися для значної більшості громадян на кшталт ростовщичества. Вони сприймають ці депозити як джерело стабільного доходу. Насправді це з точки зору розбудови нормальної банківської системи є дуже погано. А задумайтесь – що означає високий процент по вашим депозитам? Якщо в громадян високий процент по депозитам, це означає, що кредити мають бути ще значно більшими. А якщо кредит стає дуже дорогим, зразу зростає ризик, що цей кредит буде неповернутий. Більш того, якщо він видається в реальний сектор, то у вас з’являються витрати, бо ви ці проценти маєте заплатити по цим кредитам. Ця філософія дорогих кредитів і грошей в українській економіці, яку, на жаль, сповідували, переважна частина наших голів Центральних банків, вона, на мій погляд, була помилковою стратегічно.
Існує монетарна теорія – що інфляція залежить від кількості грошей. Але насправді це правильно, якщо ви дивитесь суто ринкову економіку, яка стабільно функціонує, де всі механізми ринку працюють. Якщо ж ви маєте деформовану економіку, з монополізованими секторами, державним регулюванням, величезною залежністю від іноземної економіки…Як ці гроші можуть бути стабільними?
Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.