Сергій Гайдук
Спецслужби Росії затримали 148 суден, які прямували через Керченську протоку до портів Бердянська та Маріуполя. Cитуацію коментує віце-адмірал, командувач Військово-Морських Сил 2014 – 2016 років Сергій Гайдук.
Дмитро Тузов: Отже президент Петро Порошенко наказав Міністру оборони, очільнику Генштабу і командуванню Військово-Морських Сил вжити заходів, щоб зупинити дослівно “російські провокації, щодо блокування входження кораблів в українські порти на Азовському морі”. Власне кажучи, про цю проблему почали говорити не сьогодні і це складає вже серйозну загрозу для транспортних комунікацій для України на морі і роботи промисловості в цьому регіоні. Яким чином можна виконати доручення або, швидше, наказ президента?
Сергій Гайдук: Діло в тому, що на мій погляд, цей наказ дуже запізнився. Тому, що реальна ситуація в Азовському морі, після окупації Криму в 2014 році, була гострою. Ми маємо розуміти, що Азовське море – це приморський фланг, на той час, Антитерористичної операції, а на сьогодні, Операції Об’єднаних Сил. І тому там завжди було гаряче і завжди були провокації. В певний момент, авіація російська, в тому числі і безпілотники, відчувала себе досить комфортно.
Дмитро Тузов: А зараз цього не відбувається?
Сергій Гайдук: Я говорю про те, що ця ситуація була практично з початку 2014 року.
Андрій Куликов: Наскільки можливо виконати наказ президента? Чи це, радше, політична заява, щоб показати, що ми все ж таки звернули увагу на проблему, і миритися не будемо, ну а реальних можливостей нема?
Сергій Гайдук: Я не сказав би, що реальних можливостей нема. Реакція повинна бути симетрична, але не з запізненням, як зараз: президент дав команду і всі побігли її виконувати, а це повинна бути система.
Дмитро Тузов: Уявімо собі ситуацію: українські патрульні катери супроводжують українські судна, які заходять в українські порти. Росіяни їх будуть зупиняти? Вони підуть на відвертий конфлікт, де вже можливе застосування зброї?
Сергій Гайдук: Це симетричні дії, які, з урахуванням існуючої нормативно-правової бази, не заборонені для дій Маріупольського загону морської охорони.
Дмитро Тузов: Чи зупинить це дії Росії чи вони можуть піти на ескалацію?
Сергій Гайдук: В даній ситуації, це не зупинить, але те, що Росія побачить відповідь на свою силову реакцію, що стосується зупинки і догляду з української сторони, а не дії, які пов’язані з очікуванням в порту якої-небудь ситуації чи відповідної команди, – це вже буде виклик. І це буде певна реакція на загрози. В цій ситуації треба бути активним: зупиняти, доглядати, протидіяти, використовувати ті сили, які дозволені для патрулювання, супроводження.
В цій ситуації треба бути активним: зупиняти, доглядати, протидіяти, використовувати ті сили, які дозволені для патрулювання, супроводження.
Дмитро Тузов: Ви згадали про те, що невеличкими силами, які ми маємо, треба було б супроводжувати судна. Чи маємо ми чим супроводжувати? По-друге, ви згадали вже два катери “Гюрза” – вони вже встали на бойове чергування? І одразу запитаю про ті катери, які США готові були передати Україні, я думаю, що сьогодні вони точно б нам не завадили.
Сергій Гайдук: На жаль, оптимізму ситуація, яка пов’язана із морською діяльністю, особисто у мене не викликає. Зрозумійте одне: флот за один день, за один місяць, за один рік не будується. Це заходи, які тривають десятиліттями, вони повинні бути безперервними. Я приведу вам простий приклад про загрозу з морського напряму, щоб ми правильно розуміли ситуацію. Перед ефіром я уважно подивився указ Путіна, який називається “Основи розвитку військово-морської діяльності РФ до 2030 року”. Чітко написано, що пріоритетом для Росії є Чорноморський флот. Вони виставляють пріоритети. Зверніть увагу: якщо раніше це був Північний флот, це був Тихоокеанский флот, то зараз в пріоритеті Чорноморський флот. І що саме цікаве: на момент 2014 року ми на Чорноморському флоті не мали жодного носія керованих крилатих ракет тому, що зараз війни ведуться ракетно-авіаційні, в першу чергу. То на 2018 рік Чорноморський флот Російської Федерації вже має 8 носіїв, з яких 6 – підводні човни, а до 2020 року вони планують мати 24 носії, яки одночасно можуть нести одночасно можуть нести 168 крилатих ракет. В тому числі і тих, які можуть бути із ядерною зброєю. Подивіться яке іде нарощення сил, яка іде демонстрація силова і просування національних інтересів РФ. І яка реакція з боку України? Ми говоримо про 2 катери, ми не говоримо про ракети, не говоримо про фрегати, про авіацію.