Громадське радіо
Лариса Денисенко: Завтра у Брюсселі стартує саміт Україна-ЄС. На ньому обговорюватиметься, в тому числі, і питання про надання Україні безвізового режиму. Також є актуальним питання санкцій щодо РФ. Якими є наші перспективи? Нам допоможе розібратися наша колега Ірина Славінська, яка зараз у Брюсселі. Сьогодні пул журналістів з України мав ряд зустрічей з офіційними представниками ЄС. Я думаю, що тобі є що сказати.
Ірина Славінська: Треба нагадати, що це вже 18-й саміт Україна-ЄС. Завтра в ньому візьме участь коло найвищих посадовців, це і президент Європарламенту Дональд Туск, і голова Єврокомісії Жан Клод Юнкер. Україну представлятиме президент Петро Порошенко. Завтрашні зустрічі відбудуться у форматі ланчу, до якого також долучиться ряд відповідальних посадовців, наприклад, Фредеріка Могеріні, яка займається зовнішньою політикою ЄС.
Підсумки того, про що йшлося, оголосять під час брифінгу вдень 14 листопада, о 14.40 за київським часом. З того, що мені доводилося сьогодні чути, можна виділити кілька ключових тем. Це, по-перше, базова стандартна частина релізу про підтримку України на шляху стновлення демократії та верховенства права. І тут посадовці, з якими я сьогодні говорила, відзначають великі успіхи з впровадженням е-декларацій. Адже навіть серед країн Європи не так багато таких, де можна подібні декларації переглянути он-лайн.
Також окремо йшлося про підтримку впровадження в Україні антикорупційних реформ. Йшлося про те, що Україна отримає від ЄС гроші на ці реформи. 15 мільйонів євро планують надати на підтримку антикорупційної реформи і 104 мільйони на реформу державного управління.
Також згадувалася угода про вільну торгівлю. Адже цей саміт Україна-ЄС буде першим, який відбудеться після підписання угоди про вільну торгівлю. Очевидно, що на переговорах підбиватимуть підсумки. Сьогодні було сказано, що три країни, які отримали найбільшу вигоду від підписання угоди про ЗВТ з Україною – це Німеччина, Голландія і Італія.
Андрій Куликов: Що говорять про безпеку в Україні, зокрема про врегулювання конфлікту?
Ірина Славінська: Про Мінський процес сьогодні йшлося окремо. Посадовці ЄС, з якими мені довелося говорити, повторюють тезу про те, що необхідно дотримуватися Мінських домовленостей. А також говорять, що розуміють, що РФ впливає на бойовиків на сході, і те, що там не дотримуються режиму тиші. Всі одностайно переконані в тому, що необхідно дочекатися нового раунду перемовин Нормандської четвірки, щоб можна було робити якісь висновки. Водночас ідеться й про вимогу до України дотримуватися Мінських домовленостей зі свого боку.
В січні 2017 спливає термін, на який було продовжено санкції щодо РФ. Вочевидь, у січні будуть говорити про те, що робити далі. Але тренду до зняття санкцій, на мою думку, зараз немає: так мені, принаймні, здалося з інсайдерських розмов. Мої співрозмовники нагадували, що було поповнено список персональних санкцій прізвищами тих депутатів, які обралися в Думу РФ від окупованого Криму під час виборів, які було незаконно проведено на анексованому півострові.
Також про проблему як про окрему проблему говорять про дотримання прав людини стосовно внутрішньо переміщених осіб. Наші європейські партнери не задоволені дотриманням прав людини у контексті поводження з вимушеними переселенцями, зокрема йшлося про вскладнощі з отриманням пенсій та інших соціальних виплат.
Лариса Денисенко: А що з безвізовим режимом?
Ірина Славінська: Я сьогодні почула здивування тим, що з подачі Адміністрації президента в українських медіа називали можливою датою впровадження безвізового режиму 24 листопада. Адже ще 17 листопада повідомили, що безвізовий режим впровадять тоді, коли розроблять механізм для його призупинення. Це важливо в контексті тих проблем і викликів, які виникають з потоками мігрантів на фоні війни в Сирії. Зараз м’ячик на полі Європарламенту, що має розробити відповідний механізм і процедуру. Хороша новина полягає в тому, що після створення такого механізму безвізовий режим отримають одразу автоматично не лише Україна, але й Грузія, Туреччина і Косово.
Ще є сюжет, про який в Україні доволі мало говорять: меморандум стосовно співпраці України та ЄС у царині енергетики. ЄС називає Україну стратегічною країною для своєї енергобезпеки. В угодах 2005 року між Україною і ЄС йшлося переважно про транзит газу і про атомну безпеку. Зараз мої співрозмовники відзначали, що Україна вже є повноцінним гравцем і нагадували, що в 2016 році газ Україна купувала саме в ЄС.